Читати книгу - "Північний вітер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лео, у Вас електрика є?
Я починаю за Вас хвилюватися. Напишіть хоч «фффуууу бееее».
Три хвилини потому
AW:
Гаразд, Еммі, давайте зустрінемося. Ще маєте бажання? Коли? Сьогодні? Завтра? Післязавтра?
П’ятнадцять хвилин потому
RE:
О, подивіться, згуба об’явилася! І тепер йому вже терміново треба зі мною зустрітися. Що ж, може, я й маю ще бажання. Та спершу поясніть мені, якщо Ваша ласка, де Ви пропадали півтора тижні. І поясніть гарненько!!!
Десять хвилин потому
AW:
Померла моя мама. Гарненьке пояснення?
Двадцять секунд потому
RE:
Ой. Серйозно? Що сталося?
Три хвилини потому
AW:
Вона була дуже нещасна. У лікарні нам сказали, що мала ще й «злоякісну пухлину». На щастя, все сталося досить швидко й мама не довго страждала.
Хвилину потому
RE:
Коли вона помирала, Ви були поруч?
Три хвилини потому
AW:
Майже. Ми з сестрою чекали у приймальні. Бо лікарі вважали, що момент для відвідин не надто слушний. І тепер я себе питаю, коли ж він мав бути «слушним».
П’ять хвилин потому
RE:
Ви були дуже близькі? (Пробачте, Лео, але в таких ситуаціях ставлять завжди однакові запитання.)
Чотири хвилини потому
AW:
Ще тиждень тому я сказав би: ні, ми геть не були близькі. Проте сьогодні я питаю сам себе: що саме, як не «відчуття близькості» і не журба, гризе мою душу. Еммі, пробачте, я не хочу надокучати Вам своїми сімейними проблемами.
Шість хвилин потому
RE:
Ви мені не надокучаєте, Лео. Хочете, можемо зустрітись і про це поговорити? У цій ситуації я якраз підходяща людина — далека від Вашого реального життя і водночас близька. Забудьмо формальності й зустрінемося просто як добрі, старі, вірні, справжні друзі.
Десять хвилин потому
AW:
Так, гаразд, дякую Вам, Еммі! Зустрінемося сьогодні ввечері? Та попереджаю: я саме досяг найвищої точки «відсутності почуття гумору».
Три хвилини потому
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Північний вітер», після закриття браузера.