Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » І день як вимір нашого життя 📚 - Українською

Читати книгу - "І день як вимір нашого життя"

382
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "І день як вимір нашого життя" автора Олександр Васильович Афонін. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 112
Перейти на сторінку:
Вже й літо вийшло у дорогу, Хоч дощ вночі був, аж гуло. Сьогодні попрошу у Бога, Щоб теплим літечко було. «Купается в волнах заката…»
Купается в волнах заката Сосновый задумчивый лес. Он выглядит строго и свято На фоне вечерних небес. Они постепенно меняют Привычный для дня синий цвет, Ведь солнце на них оставляет Заката алеющий след. Стирая исконные грани Меж летними ночью и днем, Диск солнца, блуждающий странник, Пылает закатным огнем… Текут за минутой минута, Свет тает в открытом окне И звездочки с неба кому-то Мигают уже в тишине. «Вечірнє сонце золоте проміння…»
Вечірнє сонце золоте проміння Крізь верховіття сипле навмання, Мов розсіває сонячне насіння, Що проросте наступного вже дня Світанком юним, чистим і безхмарним, Який весь світлих сповнений надій. Тож справу з вами робимо не марно, І зійде зерня полум’яних мрій! «Липка волога обгортає тіло…»
Липка волога обгортає тіло. Нема дощу, якого так чекали, Хоча надвечір хмари налетіли І наче муром небо обіклали. Здавалось, зараз як припустить злива, І блискавиці спалахнуть у небі, І під дощем земля дихне щасливо, Бо він їй нині дуже, дуже треба. Після спекот вона, як удовиця, Що вже сама втомилась вікувати І хоче, щоби руки чоловічі Її могли знов ніжно обійняти. Щоб стало млосно їй від поцілунку І спрагле тіло всотало вологу… Тому і жде дощу, немов дарунку, Як щастя, подароване їй Богом. «Як гарно впасти у траву…»
1 ... 27 28 29 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І день як вимір нашого життя», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "І день як вимір нашого життя"