Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Смутна доба 📚 - Українською

Читати книгу - "Смутна доба"

241
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Смутна доба" автора Микола Смоленчук. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 160
Перейти на сторінку:
мене, я швидко...

Кульгаючи, шугнув у гущавину.

Коли реєстровці досягли місця, де звисав над прибережним шляхом Плескатий камінь, з лісової гущавини гримнув одинокий постріл. Вершник у зеленій бекеші поник у сідлі, його шапка з барвистим шликом[102] звалилася під ноги коня.

Логвина підхопили, сторожко поглядаючи на лісові хащі, опустили на чиюсь кирею, розтягнену між двох коней, і чвалом понеслися вниз до переправи.

— Убив чи поранив? — гадав Карпо, повертаючись до своїх.

Наказав жінкам лишатися у лісі, а сам подався лагодити в дорогу свій однокінний візок.

Третього дня вони досягли Подолу. Карпо приїздив до побратима двічі, але дорогу не забув: одразу за Житнім ринком звернув у провулочок, де забилася під кам'яні гамазеї скромна господа Таранухи.

Їхній приїзд підняв господиню на сьоме небо. Разом з дівчиною Лешка подалась на базар і одягла Долю, як лялечку. Дівчині так пасувало національне вбрання, що Лешка аж охкала від задоволення. Прохожі норовили заглянути за перелаз їхнього двору; про гарненьку дівчину, що приїхала до волинячки, так називали Лешку сусіди, до вечора знав увесь куток.

— Як у вас мило та затишно! — повторювала Доля, може, тому що скінчилась дорога.

Карпо теж заспокоївся. Навряд чи знайде її тут однорукий. А коли й пронюхає, хай спробує взяти. Це тобі не Чубівка, тут самочинство не в моді. У побратима та Левка он яка сила, глянув на Замкову гору.

З Долею Лешка зійшлася одразу, нестримна у своїх поривах, темпераментна дівчина нагадала Лешці її саму в недалекому минулому. Гай-гай як летить час!

Розказувала дівчині про Левка і не перебільшувала:

— Після вашої зустрічі він про тебе тільки й говорить. Про твою біду, про Логвина та каштеляна. Однорукий прийти сюди не посміє, ти ще не знаєш моїх козаків!

— А де вони? — наважилась запитати.

— Десь за Львовом. У них, козаків, сто доріг...

Жінка весело порядкувала коло печі, навіть заспівала своїх дівоцьких пісень.

Сива зозуленько, не літай раненько, Не літай раненько, не куй жалібненько! Літала, літала, та й стала кувати: Десь мого милого ніде не видати, Десь мого милого ніде не видати. На жовтім пісочку два слідочки знати. Ой один слідочок коня вороного, А другий слідочок миленького мого!

Повернеться твій Левко! Лишить десь слідочка, а сам тута вирине!..

Карпо буркнув задоволено:

— Тобі й старості нема, Лешко, — і додав по обіді: — Піду на базар, а завтра й додому.

— Погостював би. Хай Текля поскучає!

Доля, безпосередня і щира, розповіла Лешці про своє знайомство з Левком, починаючи з першої зустрічі на майдані. Про вітчима та каштеляна теж. Лешка навіть поцілувала дівчину, яка вчинила так рішуче, покинувши рідну домівку.

Гулевичівні

1 ... 27 28 29 ... 160
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Смутна доба», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Смутна доба"