Читати книгу - "Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд"

Тому слідуючи розумній пораді, я залишила синочка на подругу, схопила гаманець і помчала на касу. Де, заплативши за рюкзак, залишила його в камері схову та побігла назад до подруги. Яка, до речі, вже чекала на мене, розмахуючи темно-синьою блузою.

— А приміряй ось це, я тут поки тебе чекала — знайшла. Річ прекрасна і, здається, саме на тебе.

— О, дякую, — зраділа я, розглядаючи протягнуту блузу, яка справді виявилася чудовою.

Красива, з якісної легкої тканини, дуже приємна до тілу. А головне — не марка, що особливо актуально для матусі немовляти, яке вічно норовить то зригнути, то просто водоспад слини пустити. На літо — те, що треба.

— Піду приміряю, зараз повернуся, — повідомила я і попрямувала у бік кабінок для примірки.

Продовжуючи розглядати блузу на ходу, я дісталася найближчої секції з кабінками і, відсунувши шторку, увійшла в найближчу... щоб через секунду завмерти з тихим «Ой!».

Тому що кабінка, в яку я не дивлячись влетіла, виявилася не просто зайнята.

Вона була зайнята Еммою власною персоною!