Читати книгу - "Прозріння"

Міністрові внутрішніх справ, який висунув цю ідею, аж ніяк не сподобалося, що службовці сміттярського ремесла повернулися на роботу, поведінка, яка в його міністерському розумінні була не демонстрацією солідарності з гідними захвату жінками, які дивилися на прибирання своєї вулиці як на справу честі, що не завагався б визнати кожен неупереджений спостерігач, а виявом кримінальної співучасті. Як тільки до нього надійшла ця погана звістка, він зателефонував голові муніципалітету, щоб тих, хто виявив злочинну неповагу до одержаного наказу, негайно привели до послуху, тобто, якщо це висловити простими й зрозумілими словами, означало примусити їх страйкувати, а якщо вони й надалі відмовляться підкоритися цьому наказу, піддати їх дисциплінарним процесам із усіма карними наслідками, передбаченими в законах та у правилах від затримки заробітної платні та усунення від праці до рішучого й категоричного звільнення зі служби. Голова муніципалітету відповів міністрові, що проблеми завжди здаються простими для розв’язання, якщо дивитися на них здалеку, але для того, хто перебуває на місці й мусить розв’язувати їх безпосередньо, той повинен дуже уважно вислухати їх, перш ніж ухвалювати якесь рішення, Наприклад, пане міністр, уявіть собі, що я віддам такий наказ людям, Я не уявляю це собі, а наказую вам так учинити, Гаразд, пане міністр, я готовий із вами погодитися, але тоді дозвольте мені уявити собі, що я віддаю сміттярам наказ повернутися до страйку, а вони посилають мене до чортів, як би ви повелися, пане міністр, якби опинилися в такій ситуації, як би ви примусили їх страйкувати, якби були на моєму місці, По-перше, ніхто не посміє послати мене до чортів, по-друге, я не перебуваю й ніколи не перебуватиму на вашому місці, я міністр, а не голова муніципалітету, і я вимагаю від вас не лише офіційної й інституційної співпраці, яку передбачає вас надавати мені закон і яку ви природно повинні мені надавати, а й перейнятися духом партійної солідарності, якої я у вас нині не бачу, На мою співпрацю офіційного й інституційного характеру пан міністр може розраховувати, я свої обов’язки знаю, але щодо духу партійної солідарності, то краще не будемо говорити про неї, подивимося, що від неї залишиться, коли ця криза завершиться, Ви втікаєте від проблеми, пане голово муніципалітету, Аж ніяк не втікаю, пане міністр, але я потребую, щоб ви мені сказали, як саме я можу примусити сміттярів відновити свій страйк, Це ваша справа, а не моя, Тепер я бачу, як мій шановний колега по партії намагається втекти від проблеми, Протягом усього свого політичного життя я ніколи не втікав від проблеми, Але ви намагаєтеся втекти від цієї, намагаєтеся втекти від тієї очевидності, що я не володію жодним засобом, щоб примусити сміттярів виконати ваш наказ, ви ж не порадите мені звернутися до поліції, якщо згадаєте, що поліції тут уже нема, вона покинула місто разом із військом, обидві сили вчинили так за наказом уряду, крім того, погодьмося, що було 6 великою ненормальністю звернутися до поліції, щоб на добро чи на зло, але радше на зло, ніж на добро, вона скористалася своїми повноваженнями й примусила сміттярів повернутися до страйку, тоді як її завжди використовували, щоб не допустити страйку шляхом інфільтрацій або інших менш витончених процесів, Ви мене дивуєте, член партії правих не може так говорити, Пане міністр, через кілька годин, коли настане ніч, я муситиму стверджувати, що настала ніч, і мене вважали 6 дурним або сліпим, якби я запевняв, що надворі день, Який це має стосунок до проблеми страйку, Подобається нам це чи ні, пане міністр, але для нас настала ніч, глуха ніч, ми мусимо визнати, що відбуваються події, які перебувають далеко поза нашим розумінням, що суперечать нашому вбогому досвіду, але ми поводимося так, ніби йдеться про звичайне випікання хліба, зліпленого зі звичайного борошна у звичайній печі, але все відбувається зовсім не так, Я мушу серйозно подумати про те, чи не попросити вас, щоб ви подали заяву про свою відставку, Якщо це дозволить мені скинути зі своїх пліч нелегкий тягар, то я прийму вашу пропозицію з глибокою вдячністю. Міністр внутрішніх справ відповів не відразу, він помовчав кілька секунд, щоб повернути собі спокій, потім запитав, То що нам, на вашу думку, робити, Нічого, Мій любий, не можна просити уряд, щоб він не робив нічого в такій складній ситуації, Дозвольте мені пояснити вам, що такою ситуацією уряд не управляє, він лише вдає, ніби управляє, Я не можу з вами погодитися, дещо ми все ж таки зробили, після того як це почалося, Атож, ми тепер перебуваємо, наче риба на гачку, звиваємося, смикаємо за волосінь, натягуємо її, але не можемо зрозуміти, чому простий обривок загнутого дроту зміг підчепити нас й утримувати, можливо, нам пощастить зірватися, я не кажу, що ні, але ми ризикуємо, що гачок вгородиться нам у шлунок, Я справді розгублений, Можна зробити лише одну річ, Яку, адже ви щойно мені сказали, що нічого робити не треба, хоч би що відбувалося, Молитися, щоб дала результат тактика, визначена прем’єр-міністром, Яка тактика, Покинути їх, щоб вони варилися на повільному вогні, сказав він, але, боюся, навіть це зіграє проти нас, Чому, Бо вони управлятимуть цим варінням, У такому разі складемо руки на грудях і станемо чекати, Поговорімо серйозно, пане міністр, чи уряд буде налаштований покінчити з фарсом обложеного міста, послати військо й авіацію, піддати місто залізу й вогню, поранити й убити десять або двадцять тисяч людей, щоб подати приклад, а потім посадити три або чотири тисячі до в’язниць, звинувативши їх хтозна в якому злочині, бо такого злочину не існує, У нас не громадянська війна, ми лише прагнемо закликати своїх громадян до резону, показати їм, якій омані вони піддалися або їх піддали, Це ще треба з’ясувати, переконати їх у тому, що голосування чистими бюлетенями зруйнує управління демократичною системою, А вам не здається, що результати досі були блискучими, Мине час, і люди побачать світло, Я досі не знав, що ви захоплюєтеся містикою, пане міністр, Мій любий, коли ситуація ускладнюється, коли вона стає розпачливою, ми хапаємося за все, я навіть переконаний у тому, що кілька з моїх колег по уряду, якби це принесло якусь користь, пішли б на прощу зі свічкою в руках, зробити якісь обіцянки у святилищі, Позаяк ви про це згадали, то тут