Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Будинок безлічі шляхів 📚 - Українською

Читати книгу - "Будинок безлічі шляхів"

866
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Будинок безлічі шляхів" автора Діана Вінн Джонс. Жанр книги: 💙 Дитячі книги / 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 56
Перейти на сторінку:
ту трубу. Давай хоча б кухню висушимо. 

Кухня, де весь цей час горіло вогнище, нагадувала парну в лазні. Чарліна прочалапала по теплій воді й відчинила вікно. Якщо не рахувати промоклих мішків з білизною, які загадковим чином множилися, скрізь, крім підлоги, було сухо. Це стосувалося й розкритої на столі валізи. 

Позаду Чарліни Пітер вимовив якісь дивні слова. Приблуда дзявкнула. 

Чарліна обернулася і побачила, що Пітер стоїть, простягнувши руки. На руках гуляли вогники, від кінчиків пальців до самих плечей. 

— Висохніть, о, води на підлозі! — протяжно вимовив він. 

Вогники перекинулися йому на волосся і на мокрий одяг спереду. Вираз на його обличчі зі самовпевненого став стривоженим. 

— Ой-ой! — вигукнув він. 

У цей момент його всього охопило полум’я і почало відчутно припікати. Тепер він виглядав уже остаточно наляканим. 

— Пече! Рятуй! 

Чарліна кинулася до нього, схопила за руку і штовхнула у воду на підлозі. Це нічого не дало. Чарліна спостерігала неординарну картину: під водою й далі палали вогники, а навколо всього Пітера стали з’являтися бульки, вода почала закипати. Тоді вона з іще більшим поспіхом витягла його на повітря. З Пітера стікала гаряча вода і йшла пара. 

— Скасуй його! — крикнула вона, забираючи свої руки від його розпеченого рукава. — Яке заклинання ти вжив? 

— Я не знаю! — плаксиво промовив Пітер. 

— Яке заклинання?! — гаркнула Чарліна. 

— То було заклинання зупинення повені з «Книги палімпсеста», — промимрив Пітер, — я поняття не маю, як його скасувати. 

— Але ж ти дурний! — закричала Чарліна. Вона вхопила його за палаюче плече і струсонула. 

— Заклинання, скасуйся! — крикнула вона. — Ай! Заклинання, наказую тобі скасуватися негайно! 

Заклинання підкорилося. Чарліна стояла, тріпаючи попеченою рукою, і спостерігала, як полум’я з шипінням зникло, залишивши по собі хмарину пари і вогкий сморід паленого. 

Пітер став коричневий на вигляд і весь підсмалений. Його руки й обличчя почервоніли, а волосся помітно покоротшало. 

— Дякую! — сказав він і полегшено відкинувся назад. 

Чарліна підняла його на ноги. 

— Фу! Від тебе тхне паленим волоссям! Як можна бути таким дурним? Які ще заклинання ти виконав? 

— Ніяких, — промовив Пітер, вигрібаючи з шевелюри обвуглілі волосини. 

Чарліна не сумнівалася, що Пітер бреше, та він би однаково не зізнався. 

— І це не було аж настільки дурним, — заперечив він. — Поглянь на підлогу. 

Чарліна опустила погляд і побачила, що вода майже зовсім зникла. Плитки підлоги були вогкі, блискучі, паруючі, але не залиті водою. 

— Значить, тобі дуже пощастило, — сказала вона. 

— Мені переважно щастить, — відповів Пітер. — Мати завжди це каже, коли я неправильно виконаю якесь заклинання. Думаю, мені треба перевдягнутися. 

— І мені, — мовила Чарліна. 

Вони пройшли у внутрішні двері, де Пітер хотів повернути праворуч, а Чарліна смикнула його ліворуч, тож у підсумку вони пройшли прямо й опинилися у вітальні. Мокрі плями на килимі тут парували і швидко висихали, проте запах досі стояв просто нестерпний. Чарліна фиркнула, розвернула Пітера і знову штовхнула його у двері ліворуч. 

Коридор залишався вогким, зате вже не був залитий водою. 

— А бачиш? — сказав Пітер, наближаючись до своєї спальні. — Спрацювало. 

— Пхе! — хмикнула Чарліна, заходячи у свою кімнату. «Цікаво, що він ще зробив? Я ні на йоту йому не довіряю». 

Її найкраще вбрання було геть промочене. Чарліна з сумом зняла його і повісила в кімнаті сушитися. І вже ніщо не могло виправити пропалину на її найкращому жакеті. Завтра, коли вона піде до Королівського особняка, їй доведеться вдягнути звичайний одяг. «І що, лишити Пітера тут самого? — замислилася вона. — Не сумніваюся, що він експериментуватиме із заклинаннями. Я б саме так і зробила». Дівчинка здригнулася від усвідомлення, що нічим не краща за Пітера. Адже вона так само не змогла встояти перед заклинаннями з «Книги палімпсеста». 

Вона була набагато приязніше налаштована до Пітера, коли повернулася до кухні, — вже суха, за винятком волосся, вбрана у свій найбільш приношений одяг і тапки. 

— Спитай, як попросити вечерю, — сказав Пітер, поки Чарліна ставила мокрі туфлі сушитися біля вогнища. — Я голодний. 

Скидалося на те, що він почувається набагато зручніше в старому синьому костюмі, в якому прибув. 

— Їжа є в тій торбі, яку вчора принесла моя мама, — пояснила Чарліна, вибираючи найкраще місце для туфель. 

— Нема, — відповів Пітер. — Я все з’їв на обід. 

Чарлінине приязне налаштування випарувалося. 

— Ненажерлива свиня, — сказала вона, стукаючи по вогнищу, щоб викликати їжу для Приблуди. Приблуда, незважаючи на всі спожиті в Королівському особняку оладки, радо зустріла мисочку з кормом. — І ти так само ненажерлива свиня, — промовила Чарліна, спостерігаючи, як Приблуда наминає корм. — Де воно все в тобі вміщається? Дідусю Вільяме, як нам отримати вечерю? 

Цього разу лагідний голос був дуже слабкий: 

— Просто постукай по дверцятах комори і скажи: «Вечеря», моя люба. 

Пітер першим підбіг до комори. 

— Вечеря! — гримнув він, з розмаху вгативши по дверцятах. 

На столі щось гепнуло. Вони обернулися глянути. Біля розкритої валізи на столі лежав шматочок баранини, дві цибулини і редька. Чарліна і Пітер вирячилися на них. 

— Сире! — вражено вимовив Пітер. 

— Ще й мало, — додала Чарліна. — Ти вмієш варити? 

— Ні, — сказав Пітер. — У нас удома приготуванням їжі займається мати. 

— Ой, — буркнула Чарліна, — ну чесне слово! 

Розділ дев’ятий, 

у якому виявляється, що в будинку дідуся Вільяма справді безліч шляхів 

Тоді Пітер і Чарліна, природно, зійшлися біля кухонного вогнища. Приблуда втекла їм з дороги, бо вони почали одне поперед одного стукати по вогнищу і вигукувати: «Сніданок!». Однак скидалося на те, що ці чари діяли тільки вранці. 

— Я би вже не відмовилася навіть від копчених оселедців, — зізналася Чарліна, сумовито оглядаючи обидві таці. На них були булочки, мед і апельсиновий сік — а більше нічого. 

— Я вмію варити яйця, — похвалився Пітер. — Приблуда з’їла би цю баранячу відбивну? 

— Вона з’їла би практично що завгодно, — сказала Чарліна. — Вона така ж неперебірлива, як… як і ми. Правда, я не думаю, що вона їла би редьку. Я би не їла. 

Вечеря видалася не зовсім вдалою. Зварені Пітером яйця виявилися, що й казати, крутими. Щоб відвернути увагу Чарліни від цього факту, Пітер розпитував її про візит до Королівського особняка. Чарліна розповідала йому про візит — насамперед, щоб відвернути свою та Пітерову увагу від того, що зварені на круто яйця не поєднуються з медом. Пітера невимовно зацікавило те, що король, судячи з усього, намагався знайти золото, а ще більше заінтригувало прибуття Моргана і Блима. 

— Ще й вогняний демон? — перепитав він. — Двоє дітей із магічними здібностями — а до того ще й вогняний демон! Ладен закластися, що в принцеси повні руки роботи. На скільки вони залишаться? 

— Не знаю. Ніхто не сказав, — відповіла Чарліна. 

— Тоді ставлю два пообідні чаї й одну ранкову каву, що принцеса виставить їх іще до кінця тижня, — заявив Пітер. — Ти вже поїла? Бо я хотів би, щоби ти переглянула валізу свого дідуся. 

— Але я хочу почитати! — запротестувала Чарліна. 

— Ні, не хочеш, — вирішив за неї Пітер. — Почитати ти завжди встигнеш. А в тій валізі повно всіляких речей, про які тобі необхідно знати. Я тобі покажу. 

Він відсунув сніданкові таці набік і виклав перед нею валізу. Чарліна зітхнула і вдягнула окуляри. 

Валіза була до країв заповнена папером. Нагорі лежала записка, виведена

1 ... 27 28 29 ... 56
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Будинок безлічі шляхів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Будинок безлічі шляхів"