Читати книгу - "Біжи або кохай, Люсі Лі"

І тільки я мала намір увійти в середину, як дорогу мені перегородив величезний чорний пес.

Не знаю, звідки виліз цей звір. Але вигляд у нього був до гикавки загрозливий. Та просто монстрила. Я в породах не дуже знаюся, але здається це Ньюфаундленд.

Не пам'ятаючи себе від страху, заверещавши на високих тонах, я мало не залізла на бідного Ната з ногами. Той навіть не похитнувся, а лише сильніше притяг мене до себе, вкриваючи від страшного монстра.

- Що тут знову відбувається! - Несподівано почула грізний рик господаря. - Арино, припини затискати Ната, так сильно!

- Не можу, — пропищала у відповідь, стискаючи хлопця ще щільніше.

Звичайно я розуміла, що якщо не послухаюсь Корецького, то мені можуть бути непереливки. Але від Ната відриватися не поспішала. А навпаки навіть нігтями у тканину його футболки впилася. Не відірвати. Бо страх бути з'їденою чорною псиною був більший. 

- Арі-іно, я сказав відпусти Ната і подивися на мене, — загрозливо рикнув Стас.