Читати книгу - "Вафельне серце"

Після семи сердець дідусь, сидячи на своєму стільці, заснув. Він не звик так довго бути на ногах. Ми з Леною вкрили його вовняною ковдрою й навшпиньки вийшли надвір. А там залізли на тую. На узбережжі й досі гриміло весілля. Такої ясної ночі нам було добре видно всіх гостей.

— Тепер і в тебе, Лено, є тато, — сказав я.

— Атож, цур тобі пек! — вдоволено всміхнулася вона, запихаючи до рота останнє вафельне серце.

А я маю найкращого друга, щасливо подумав я. Господи, дякую тобі. Який ти добрий!

Примітки

1

День Незалежності Норвегії.

2

Мережа супермаркетів і крамниць у Норвегії.