Читати книгу - "Іліада. Одіссея"

502-503. Афіна в вигляді Ментора розпочала опікуватись Теле-махом у І пісні «Одіссеї» і в цьому ж вигляді з'являється наприкінці поеми, опікуючись його «незламним у нещастях» батьком.

523. Міднощокш шолом - тобто з мідними платівками, що прикривали щоки й скроні.

СЛОВНИК МІФОЛОГІЧНИХ ІМЕН ТА ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

Автолік - син Гермеса і смертної Хіони, Одіссеїв дід з боку матері, знаменитий злодій та дурисвіт, що успадкував ці властивості від свого батька. Умів перевтілюватись та робити невидимою кожну вкрадену річ і при тому так ловко клястися, що його не можна було звинуватити в порушенні клятви. Саме від нього «удатний на все» Одіссей успадкував свою хитрість. - XI. 85; XIX. 394, 399, 403 та ін.; XXI. 220; XXIV. 334.

Автоноя - служниця Пенелопи. - XVIII. 182.

Агамемнон - син Атрея (Атрід), володар Мікен та Аргоса, брат спартанського владаря Менелая, вождь греків у Троянській війні. Після зруйнування Трої, захопивши у здобич Кассандру (див. однойменну драму Лесі Українки), вертається додому й падає жертвою Егіста, що став коханцем його дружини Клітемнестри. Месником за батька став син його Орест, що вбив свою матір Клітемнестру (ця історія стала сюжетом Есхілової трилогії «Орестея»). - 1. 30; III. 143, 156 та ін.; IV. 532 та ін.; VIII. 77; IX. 263; XI. 168, 387 та ін.; XIII. 383; XIV. 70, 117, 497; XXIV. 20 та ін.

Агелай - син Дамастора, один із женихів, убитих Одіссеєм. - XX. 321, 339; XXII. 131, 212, 327 та ін.

Адреста - служниця Єлени, дружини Менелая. - IV. 123.

Аедона (гр. «соловей») - дочка Пандарея, дружина Зета, Амфіо-нового брата, мати Ітіла. З заздрощів до Ніоби, дружини Амфіона, вирішила вбити одного з її синів, але помилково в темряві заколола свого власного сина Ітіла. Зевс обернув Аедону в солов'я, спів якого - безнастанний плач матері за своїм сином. - XIX. 518.

Аїд (невидимий) - син Кроноса й Реї, брат Зевса. Після перемоги над титанами одержав підземне царство, де й владарював над тінями мертвих разом із своєю дружиною Персефоною. Друга назва Аїда - Плутон, бо він володіє глибинами землі, звідки люди здобувають свої багатства. Молячись Аїдові, вдаряли руками об землю; в [541] жертву йому приносили чорних тварин, одвертаючи при цьому свої обличчя. Слово «АХд» означає також підземне царство мертвих. - НІ. 410; IV. 834; VI. 11; IX. 524; X. 175, 491 та ін.; XI. 47, 151, 211, 426, 571, 625 та ін.; XII. 17, 21, 383; XIV. 156, 207; XV. 350; XX. 208; XXIII. 252, 322; XXIV. 204, 264.

Акаст - володар острова Дуліхію. - XIV. 336.

Акроней - один з юнаків феакійських. - VIII. 111.

Апектор - житель Спарти, з дочкою якого одружився Мега-пент, син Менелая. - IV. 10.

Алібант - місто в Південній Італії. Вигадана батьківщина Одіссея. - XXIV. 304.

Аліферс - син Мастора, друг Одіссея, ітакійський ворожбит, що віщував з льоту птахів. - II. 157, 253; XVII. 69; XXIV. 451.

Алкандра - дружина фіванця Поліба. - IV. 125.

Алкім (дужий) - батько Ментора. - XXII. 235.

Алкіной - онук бога морів Посейдона, мудрий володар феаків - міфічного народу моряків, що жили на казковому острові Схерії. Він гостинно прийняв Одіссея, викинутого бурею на берег, і допоміг йому вернутися додому. На острові Керкірі, який ототожнювали зі Схерією, існував культ Алкіноя. - VI. 12, 139, 299 та ін.; VII. 10, 132, 208, 308 та ін.; VIII. 2, 118, 235, 370 та ін.; IX. 2; XI. 346 та ін.;ХШ. 3,64, 171таін.

Алкіппа - служниця Єлени. - IV. 124.

Алкмена - дочка мікенського владаря Електріона, дружина Ам-фітріона. Від Зевса, який поєднався з нею, прибравши вигляд Ам-фітріона, породила славетного героя Геракла, а від чоловіка - смертного сина Іфікла. - II. 120; XI. 266.

Алкмеон - син Амфіарая й Еріфіли, вождь так званих епігонів (нащадків) у поході на Фіви. - XV. 248.

Алоей - син Посейдона, бог обмолоту зерна (алое - тік; від цього й походить ім'я), чоловік Іфімедеї, батько гігантів - Ота й Ефіальта, які щороку виростали на цілий сажень. Брати Алоеди (сини Алоея), домагаючись кохання Гери й Артеміди, задумали вилізти на небо, а для цього - звалити гору Оссу на Пеліон, але були вбиті стрілою Аполлона. Алоеди тримали в ув'язненні бога війни Арея, якого тільки на тринадцятому місяці визволив Гермес. - XI. 305.

Алфей - найбільша річка на Пелопоннесі, а також бог цієї річки. - III. 489; XV. 187.

[542]

Амітаон - син Кретея і Тіро, брат Есона й Ферета. - XI. 259.

Амніс - гавань на північному узбережжі Крита, в гирлі ріки з такою ж назвою. - XIX. 188.

Амфіал - найкращий із стрибунів феакійських. - VIII. 114, 128.

Амфіарай - володар Аргоса й ворожбит, правнук Мелампода (див. прим, до XI. 326-327). Після невдачі походу сімох аргейських вождів проти Фів (міф про події, пов'язані з цим походом, ліг в основу епічних поем «Фіваїда» й «Епігони», які не збереглися, і використовується також у трагедіях Есхіла, Софокла й Евріпіда) Амфіарай під час втечі був поглинутий землею, але боги дарували йому безсмертя. Культ Амфіарая з оракулами в присвячених йому храмах існував у багатьох містах Греції. - XV. 244.

Амфілох - син Амфіарая й Еріфіли, брат Алкмеона, віщун ар-госький, учасник походу епігонів на Фіви, один з претендентів на руку Єлени і учасників Троянської війни. - XV. 248.

Амфімедонт - один з женихів, убитий Телемахом. - XXII. 242, 277 та ін.; XXIV. 103 та ін.

Амфіном - син Ніса з Дуліхію, найрозсудливіший і найчесні-ший з женихів. - XVI. 351, 394; XVIII. 119, 395 та ін.; XX. 244; XXII. 89 та ін.

Амфіон - а) владар в Орхомені, син Іаса, батько Хлоріди, яка в шлюбі з Нелеєм стала матір'ю Нестора. - XI. 283; б) син Зевса й Антіопи, що разом із своїм братом заснував Фіви. - XI. 262.

Амфітея - дружина Автоліка, бабка Одіссея. - XIX. 416.

Амфітріта - морська володарка, дочка морського бога Нерея й Доріди - дружина Посейдона, поряд з яким возсідала з тризубцем у руках на колісниці, запряженій тритонами. Культ її - дуже давнього походження. - III. 91; V. 422; XII. 60, 97.

Амфітріон - чоловік Алкмени, матері Геракла. - XI. 266, 270.

Анабесіней - один з юнаків феакійських. - VIII. 113.

Андремон -