Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Консуело 📚 - Українською

Читати книгу - "Консуело"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Консуело" автора Жорж Санд. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 282 283 284 ... 289
Перейти на сторінку:
те, що великі й чудові

Десниці Господньої справи (італ.).

74

Свята Тереза (Тереза де Сепеда-і-Аумада, 1515–1582) — іспанська письменниця, черниця. Представниця католицької містики, що проповідувала ідею безпосереднього спілкування людини з Богом. Зазнала переслідувань інквізиції. 1622 р. була приєднана Папою Римським до святих.

75

Фаустіна — імя Бордоні-Ґассе (1710–1781), знаменитої співачки, дружини композитора Йоґанна-Адольфа Ґассе. Співала на сценах Венеції, Неаполя, Дрездена і Лондона.

76

Романіна — «Римляночка» — прізвисько співачки Маріанни Бульґаріні (1688–1734).

77

Куццоні Франческа (1700–1770) — видатна співачка, яка виступала з величезним успіхом у Лондоні — спершу в театрі, яким керував Гендель, а потім у театрі його супротивників, суперничаючи з Бордоні-Ґассе. Співала також в Австрії, Італії та Голландії. Померла в злиднях.

78

…що говорить Порпора про основи неаполітанської школи! — Мається на увазі найбільша композиторська та вокально-виконавська школа кінця XVII–XVIII ст. Найвидатніщі її представники — Скарлатті, Дуранте, Порпора, Лео, Вінчі, Йомеллі, Перґолезе, Чімароза. Одним із провідних оперних жанрів неаполітанської школи, поширених також за межами Італії, була опера-серіа. Сюжети опер запозичувалися з античної історії та міфології, особлива увага зверталася на красу мелодії. Неаполітанська школа сприяла значному піднесенню мистецтва сольного співу, поклавши початок епосі бельканто. Одначе захоплення віртуозністю на шкоду музично-драматичному змісту поступово призвело до кризи опери-серіа. Реакцією на далеку від дійсності героїку опери-серіа стало виникнення в тому ж Неаполі опери-буфу.

79

Фіоритура (від італ. fioritura — цвітіння) — різноманітні мелодичні прикраси (трелі, групето та ін.), що широко використовувалися в сольному співі, особливо в оперних аріях.

80

…Медея або Дідона… — Міф про Медею було покладено в основу опери «Медея і Язон» (1726) Джованні Франческо Бруси та опери «Медея впізнана» (1735) Леонардо да Вінчі. Оповідь про Дідону використано в опері Йомеллі «Покинута Дідона» на текст ліричної драми Метастазів.

81

Ритурнель (від італ. ritorno — повернення) — у вокальній музиці — інструментальні епізоди, виконувані на початку й наприкінці кожної строфи пісні або арії.

82

«Дияволиця» (італ.). «Diavolessa» — опера Ґалуппі, написана на сюжет однойменної комедії Ґольдоні; її було поставлено у Венеції в театрі Сан-Самуеле 1755 року.

83

Аматори музики (італ.).

84

…підпала під владу юного Адоніса… — Адоніс, коханець Афродіти, загинув на полюванні, смертельно поранений вепром. Любов Венери й Адоніса стала темою полотен Тиціана, Веронезе, Пуссена, Рубенса.

85

«Гіпермнестра» — одна із семи опер молодого Глюка, написана в манері неаполітанської школи.). Першою з них була опера «Артаксеркс», поставлена 1741 р. в Мілані.

86

Білявого, кучерявенького й пухкенького (італ.).

87

Коханка Дзустіньяні (італ.).

88

Друзі мої, це чудо! (італ.).

89

…у ній іще не можна було вгадати автора «Альцести» і «Орфея» — «Альцеста» (1767) і «Орфей і Евридіка» (1762) — твори зрілого Ґлюка, який прагнув звільнити оперу від самодостатньої вокальної віртуозності й посилити її драматичну виразність.

90

«Арчифанфано, король божевільних» (італ.).

91

Брента — ріка, що впадає у Венеціанську затоку.

92

…онімечила своє прізвище… в найтрагічніший момент Тридцятилітньої війни. — Маються на увазі переслідування протестантів, після поразки чехів у битві при Білій горі (1620). Тридцятилітня війна, що сплюндрувала і спустошила країни Центральної Європи, тривала з 1618 по 1648 рік.

93

Марія-Терезія (1717–1780) — австрійська імператриця (1740–1780). До 1765 р. співправителем Марії-Терезії був її чоловік Франц-Стефан Лотаринзький, а з 1765 — її син Йосиф (пізніше імператор Йосиф II).

94

…в щойно завершеній війні за престолонаслідування. — Йдеться про війну за австрійську спадщину. Війна почалася 1740 р. після смерті Карла VI, який, за відсутності чоловічого потомства, залишив усі володіння Марїї-Терезїї. Права останньої почали заперечувати європейські монархи, що перебували в спорідненості з Габсбурзьким домом, а також Фрідріх II, який претендував на австрійську провінцію Сілезію. На боці Австрії виступили Англія, Голландія, а також Росія. У війні за австрійську спадщину, що тривала до осені 1748 p., брала участь більшість європейських держав.

95

Мамлюки — воїни особистої охорони єгипетських султанів, яких набирали з тюркських і кавказьких рабів.

96

Капелан — тут: священик, який перебуває при домашній церкві.

97

Каноніса — особа, яка бере участь в управлінні монастирем або виконує його обітниці, перебуваючи в миру (каноніси належали зазвичай до аристократичних родин).

98

Гусит — послідовник Яна Гуса (1371–1415). Походження назви дерева пояснюється в 35 розділі.

99

Шрекенштейн — скеля Жаху; у цих краях багато місць носять таку назву. (Прим. автора.)

100

Корнер — правильно: Коррер П'єтро. Прибув до Відня як посол Венеції в 1753 році.

101

Найяснішої, найповажнішої, найіменитішої (італ.).

102

«Звід променистий» Марчелло — рядок із псалма Марчелло, наведеного в розділі 10.

103

Лібуше — легендарна чеська правителька, яка відзначалася мудрістю й була наділена даром передбачення. Легенда про Лібуше наводиться в «Чеській хроніці» Кузьми Празького.

104

Триста з лишком років тому… — Відомості про події чеської історії XV ст. взято Жорж Санд головним чином із книги Жака Ланфана «Історія Гуситських війн і Базельського собору» (1731).

105

П'яниця Вінцеслав — Вацлав IV (1361–1419), чеський король і римсько-німецький імператор. Вів розгульний спосіб життя; вступивши в конфлікт із чеською знаттю, двічі потрапляв у полон, 1400 року був скинутий курфюрстами з імператорського престолу. У боротьбі з великими феодалами намагався обпертися на нижче дворянство та городян. Змучений невдачами своєї політики, помер на початку гуситського повстання.

106

Ієронім Празький (пом. 1416 р.) — учень і сподвижник Яна Гуса. Сприяв поширенню ідеї русизму за межами Чехії.

107

їх було викликано на церковний собор… — Ідеться про Констанцький собор 1414–1418 pp., скликаний для ліквідації «Великого розколу» — одночасного перебування на папському престолі відразу двох або трьох пап — і для боротьби з гуситським рухом.

108

…прекрасна левиця святого Марка — тобто венеціанка. Зображення крилатого лева прикрашало герб Венеції; святий Марко вважався її патроном.

109

…від часу всіх цих перипетій із престолонаслідуванням імператора Карла. — Мається на увазі війна за австрійську спадщину 1740–1748 pp.

110

Монтекукулі (Монтекоколі) Раймонд фон (1609–1680) — австрійський полководець і військовий теоретик. Брав участь у Тридцятилітній війні, у війнах проти Швейцарії та Туреччини; у 1670-х роках під

1 ... 282 283 284 ... 289
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Консуело», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Консуело"