Читати книгу - "Улісс"

20

(10) Сер Пітер Тізл — персонаж п’єси Р. Б. Шерідана «Школа лихослів’я» (1777); Мей Меррі називала так свого лікаря.

21

(11) Єзуїтський струмінь… Лойола — тема уперто-догматичного, «єзуїтського» типу свідомости Стівена, який зберігся в ньому попри розрив із Церквою.

22

(12) Її секрети… — Весь пасаж майже буквально взято з «Трієстського записника».

23

(12) «Не озирайтесь…» — рядки з вірша В. Б. Єйтса (1865—1939) «Хто піде з Фергусом». Наступний абзац побудовано на прихованих цитатах із цього вірша, який дуже любив Джойс.

24

(12) Пам'ять природи — поняття з учення англійського теософа А. П. Сіннета (1840—1921).

25

(12) Зойком «Вампір! Трупожер!», що прозвучав у Стівеновім мозку, відкривається тема його блюзнірства й богоборства. Мотив Бога-Трупожера знайдемо й нижче, в еп. 14, 15.

26

(13) У «Портреті» змальовано палку релігійність Стівена-хлопчика; прислужник слуги — вираз із Книги Буття, 9, 25.

27

(14) Матінка Гроган і нижче Мері Енн — персонажі жартівливих ірландських пісень.

28

(15) Рибоподібних богів коментатори схильні ототожнювати з фоморами, «нижніми демонами» ірландської міфології. Віщі сестри — натяк на сестер В. Б. Єйтса, які влаштували видавництво «Dun Emer Press», а також на відьом у «Макбеті» (дія І, ява 3). Рік великого буревію — 1903.

29

(15) «Мабіногіон» («Повчання юним бардам») — збірка валлійських переказів. Упанішади — священні тексти індуїзму.

30

(15) Збирач крайньої плоті — так Мулліган називає Ягве з його вимогою обрізання для юдеїв.

31

(16) Шовковиста корівка, бідолашна бабуня — алегоричні назви Ірландії, які виникли у XVIII ст., коли заборонялося вважати Ірландію нацією.

32

(16) А ви… із заходу…? — На початку XX ст. гельська мова лишалася розмовною тільки на заході Ірландії.

33

(17) Серденько, мав би я… — уривок із «Жертви» Свінберна (1871).

34

(17) Ірландія чекає… — переінакшена фраза адмірала Нельсона: «Англія чекає…» — виголошена в день битви при Трафальгарі (1805).

35

(19) Дублінську вежу Мартелло збудовано, коли прем’єр-міністром Великої Британії був Вільям Пітт Молодший (1759—1806).

36

(20) «Яфет у пошуках батька» (1836) — роман Ф. Мерріета (1792—1848). «Пошуки батька» — один із лейтмотивів теми Стівена.

37

(20) «Кручу, що лячним…» — «Гамлет» І, 4 (перекл. Л. Гребінки).

38

(20) «Я — найдивніший…» — з незначними змінами уривок із балади, яку склав Гогарті.

39

(21) Меса папи Марцеллія — славетна меса Палестрини, створена в пам’ять про папу Марцеллія II, що помер 1555 р., по лише двадцяти двох днях свого понтифікату.

40

(22) Імена діячів, яких католицька церква має за єретиків: Фотій (бл. 820—бл. 891) — патріарх Константинопольський, звинувачуваний у «розколі», що призвів до розділення Церков (1054); Арій (бл. 256—336) — засновник т. зв. Аріанства, вчення про створеність Сина Божого; Валентин (II ст.) — автор однієї з найвишуканіших систем гностицизму; Савеллій (III ст.) — представник т. зв. модалізму.

41

(22) «Тих, що тчуть вітер» — образ із пісні, що лунає в трагікомедії «Судова справа диявола» (1623) англійського драматурга Дж. Вебстера (бл. 1580 — бл. 1632).

42

(23) Сажнів п’ять… — разом із темою потопельника, Шекспірів мотив («Буря», І, 2).

43

(24) Одного ребра бракувало Адамові, першій людині. Ніцше («Так сказав Заратустра», р. 5) стверджує, що «найниціше з усього… остання людина», а отже, перша людина — найдостойніше, себто надлюдина.

44

(24) Перекручений вірш Притч 19, 17: «Хто благотворить убогому, той позичає Господові».

45

(24) Укорочене ірландське прислів’я: «Бійся бичачих рогів, кінських копит і посмішки англійця».

46

(25) Тема Стівенового уроку — війна римлян із Тарентом (містом на півдні Італії), військами якого керував цар Епіру Пірр (318—272 до н.е.). Свої перемоги (Сирней, 280 до н.е.; Аскулум, 279 до н.е.) здобув такою тяжкою ціною, що це призвело до загальної його поразки — і до появи відомого вислову «Піррова перемога».

47

(25) Стівен в історичних рефлексіях відштовхується від образів та ідей В. Блейка (1757—1827), англійського містика, художника й поета.

48

(26) Хіба Пірр не загинув… від руки старої баби… — Пірр загинув у вуличній сутичці в Аргосі, коли стара жінка кинула в нього з даху цеглину.

49

(26) «Спини свій плач…» — рядки з елегії «Лікід» (1638) Дж. Мільтона (1608—1674). Смерть у воді — один із наскрізних мотивів у Стівенових думках, і саме це є темою елегії, яку Мільтон написав на смерть потонулого свого друга, Едварда Кінга.

50

(27) Душа… це форма форм. — За Арістотелем, «розум є форма форм»; трактат «Про душу», 3, 432а.

51

(28) Півень кукуріку! — І текст, і відгадка — справжня ірландська загадка, з тією лише різницею, що замість бабусі там фігурує мати; у Стівеновій свідомості вона пов’язується зі смертю його матері.

52

(29) Колумбан (543—615) — ірландський святий, учений чернець і місіонер.

53

(29) Цифри… в мавританському танці. — Арабські цифри тут асоціюються з арабськими й іншими нехристиянськими тлумаченнями Арістотелевих ідей. Аверроес (1124—1198) — арабський філософ, один із найавторитетніших коментаторів Арістотеля. Мойсей Маймонід (1135—1204) — юдейський філософ і талмудист. Душа світу — чільне поняття численних систем неортодоксальної християнської містики, а також гностицизму, окультизму, теософії.

54

(30) Яків II Стюарт (1633—1701) — останній король католицької династії Стюартів; скинутий в Англії, став володарем