Читати книгу - "Улісс"

552

(252) О, Айдолорес — з оперети «Флорадора» (1899) англ. композитора Леслі Стюарта.

553

(254) Вже гаснуть зорі… — з пісні «Прощай, кохана» Джейн Вільямс і Джона Гаттона.

554

(255) Гряде герой-покоритель — початок вірша Т. Морелла.

555

(258) «Кохання і війна» — дует Т. Кука.

556

(258) Чому він так швидко — антична алюзія: за Аполлодором (але не Гомером!) сирени, коли не змогли полонити Одіссея, кинулися в море й загинули.

557

(259) Мерріон-сквер — багатий район Дубліна.

558

(259) Дочка полку — назва комічної опери Г. Доніцетті.

559

(262) M'appari — арія Ліонеля з опери «Марта».

560

(262) «Сомнамбула» (1831) — опера В. Белліні (1801—1835).

561

(262) Джо Маас (1847—1886) — славетний англ. тенор.

562

(263) «До покійників лягай» — англ. пісня.

563

(263) Усе вже пропало — арія Аміни з «Сомнамбули».

564

(263) Луна. І милозвучний відгук — з вірша «Луна» Т. Мура.

565

(265) Дженні Лінд (1820—1887) — славетна співачка, шведка.

566

(265) Терен'юр — інша назва Раундтауна.

567

(266) «Чекання» — англ. пісня (Г. Мілларда на слова Е. Г. Флагг (1867)).

568

(266) В старому Мадриді — англ. пісня (Г. Троттера на слова Дж. Бінгема).

569

(267) Зрадливице, прощатись нам пора — назва амер. пісні.

570

(268) Моя заблукана — з арії Ліонеля.

571

(269) «Пісня квітів» — вірш Г. Гайне.

572

(271) Музика нас зачаровує — із початкової сцени п’єси «Наречена в жалобі» (1697) В. Конгріва (1670—1729); подібна цитата з Шекспіра («Міра за міру», IV, І).

573

(271) Волтер Бепті (1850—1915) — професор співів у Дубліні.

574

(272) Кров теж море — образ іде від поеми Ф. Флетчера (1582—1650) «Пурпуровий острів».

575

(273) Що там розказують буйні хвилі? — дует Ст. Гловера.

576

(273) Qui stegno — арія Зарастро з дії II «Чарівної флейти» Моцарта.

577

(274) Лежи собі, песику — з дитячої лічилки.

578

(274) «Пісня останнього менестреля» — поема В. Скотта.

579

(275) Майкл Ганн (пом. 1901) — управитель театру «Гейєті» в Дубліні.

580

(275) У рідному домі — варіація популярної англ. пісні Наш любий рідний дім.

581

(275) Персидський шах… висякався в завісу. — Візит шаха Персії до Англії 1889 р. породив хвилю подібних анекдотів.

582

(276) Про дев’ятсот четвертий рік — із вірша «Пам’яті полеглих», із заміною 1798 на 1904.

583

(276) Над печальними хвилями моря — з опери «Венеціанська наречена» (1843) Дж. Бенедикта.

584

(278) Луїджі Лаблаш (1794—1858) — бас, славетний співак XIX в.

585

(278) «Остання троянда літа» — пісня Т. Мура, яка увійшла до опери «Марта».

586

(279) Рука, що гойдає колиску, править… світом. — З вірша амер. поета В. Р. Воллеса (бл. 1819—1881).

587

(279) Дороги чоловіка до дівки — Притч 30, 19, а також назва анонімного порнографічного роману кінця XIX в.

588

(280) Оркестр Мікі Руні — згадується і в «Поминках по Фіннегану», з поясненням С. Монаса як «оркестр Марконі», себто радіо.

589

(280) Джон. Розбудить мертвого — з англ. пісні.

590

(281) Ніколи, хіба що інколи — з оперети Гілберта й Саллівана «Корабель «Фартух» (1878).

591

(281) Зайшов юнак — варіація «Стриженого хлопчини».

592

(281) Сім останніх слів — ораторія Меркаданте.

593

(281) Чесні люди… піднімуть із нами — з «Пам’яті полеглих».

594

(283) У Божого Джона, в притулку для шизів. — Дім св. Іоанна Божого, лікарня для душевнохворих.

595

(284) В землі чудовій Інісфайл — із перекладу Дж. К. Менгена (1803—1849) давньоірл. поеми «Подорож принца Альфреда по Ірландії».

596

(285) Рорі — прізвисько селян, що боролися за переділ землі наприкінці XIX в.

597

(286) Сльоза й усмішка — з вірша Т. Мура «Ерін, сльоза й усмішка…».

598

(289) Маунтджой — дублінська в’язниця.

599

(289) Сини Леди — близнюки Кастор і Поллукс.

600

(290) Віллі Меррей — дядечко Джойса і прототип Ричі Гулдинга.

601

(291) Банба — одна з найдревніших богинь ірл. Пантеону.

602

(292) В твоїх очах проблискує сльоза… — варіація рядка з вірша Т. Мура.

603

(293) З чорного краю — із протестантського Ольстеру.

604

(293) Ереб — у гр. міфології бог підземного мороку на шляху до Аїду.

605

(294) Кілмейнгемська в’язниця — дублінська тюрма, де 14 травня 1883 р. був повішений Джо Бреді.

606

(294) Пристрасть живе й по смерті — з віршованих «Дослідів про мораль» англ. поета А. Поупа (1698—1744).

607

(294) Блюмендуфт — аромат квітів (нім.).

608

(294) Героїв шістдесят сьомого — в березні 1867 р. фенії здійснили спробу повстання.

609

(295) Брати Шири — учасники повстання 1798 р., схоплені за доносом і страчені.

610

(295) Місіс О'Дауд — господиня дублінського готелю «Міський герб».