Читати книгу - "Джонатан Стрейндж і м-р Норрелл, Сюзанна Кларк"

410

Чи не кожний новочасний маг відносить себе або до стрейнджитів, або до норреллітів, і єдиний відомий виняток — Джон Чилдермасс власною персоною. Кожного разу, коли в нього про це запитують, він твердить, що до певної міри належить до обох партій. Це ніби стверджувати, що підтримуєш водночас і вігів, і торі, тож ніхто не розуміє, що він має на увазі. (Прим. авт.)

411

Байронового «Манфреда», що його писано в 1816 році. (Прим. авторки.)

412

Якщо вас цікавить, хто ж інші чотири автори та які чотири інші улюблені книжки Кларк — то будь ласка. Письменники: Алан Мур, Чарльз Дікенс, Ніл Ґейман та Джос Відон («й інші сценаристи “Баффі”»). Книжки: «Людина, яка була Четвергом» Г. К. Честертона, «Вартові» Алана Мура, оповідання про Шерлока Голмса та «Довідник найкращих сортів пива» 2004 року («Так багато пива, так мало часу…» — коментує Кларк).

413

Проте першою публікацією Кларк стало інше оповідання — «Двір незрушних годинників» (1996), офіційний fan-fiction зі світу ґейманівського «Сендмена». Впродовж восьми років, до виходу «Стрейнджа і Норрелла», Ґейман не втомлювався повторювати, що Кларк — одна з найталановитіших сучасних авторів фентезі, а якщо ви ще не знаєте, хто вона така… то колись узнаєте.

414

Див. есе Кларк «Жінки й чоловіки; слуги й пани; Англія й англійці»: https:// crookedtimber.org/2005/11/29/women-and-men-servants-and-masters-england-and-the-english/

415

С. 11. Джон Маррі — див. прим. до с. 127 [в електронній версії — прим. 80].

416

С. 63. Леді Бессборо — історична особа: Генріетта Понсонбі, графиня Бессборо, уроджена леді Генріетта Френсес Спенсер (1761–1821). Вона, як, утім, і її чоловік Фредерік Понсонбі, третій граф Бессборо, була відома бурхливим особистим життям.

417

Вважають, що у верхів’ї глоду Мерліна ув’язнила чаклунка Німве. — Згідно з поширенішою версією, Німве (Вівіана, Нініана) ув’язнила його під каменем або в печері, проте й дерево глоду трапляється в кількох прозових версіях XIII ст. та, наприклад, на славетній картині Едварда Берн-Джонса «Зачарування Мерліна» (1874).

418

С. 70. …в одній саутвеллській пивниці… — Саутвелл — невелике місто в Ноттінґемширі.

419

С. 71. Далі Баклер сказав, що, ступивши до шафи, місис Бладворт опиниться у чарівному місці… — Очевидна відсилка до «Хронік Нарнії» К. С. Льюїса — однієї з найулюбленіших книжок Сюзанни Кларк.

420

С. 72. De Generibus Artium Magicarum Anglorum — Про роди мистецтва англійської магії (лат.).

421

…Першого лорда Скарбниці (якого більшість зараз величає на французький манер Прем’єр-міністром). — З початку XVIII століття головою британського кабінету міністрів був перший лорд скарбниці; ця посада приблизно відповідає посаді прем’єр-міністра у Франції, але офіційно очільник кабінету став називатися прем’єром лише у 1905 році.

422

С. 129. …накладом Лонґмана… — Томас Нортон Лонґман (1771–1842), як і Маррі, успадкував видавничу справу свого батька. Його першим грандіозним комерційним успіхом стала купівля прав на підручник англійської граматики у 1799 році; цей напрямок (підручники англійської мови і словники) лишається для видавництва «Лонґман» головним і досі.

423

Томас Бевік (1753–1828) — різьбяр по дереву і гравер на міді, особливо відомий гравюрами із зображеннями тварин і птахів.

424

С. 131. За чотири роки Норрелл і Ласеллз могли похвалитись накладом журналу в понад 13 тис. примірників… — Історично 13 тисяч примірників — максимальний наклад (у 1829 році) «Щоквартального огляду» Маррі.

425

Фамулюс — див. авторську примітку на с. 580 [в електронній версії — прим. 296].

426

С. 184. …Стефана, короля Південної Англії… — Стефан І Блуаський (1092 чи 1096–1154) — король Англії з 1135 року. В нашій історії — звісно, всієї Англії, а не лише Південної.

427

Генрі Лінтот (1703–1758) — англійський видавець, який перебрав батькову справу в 1730 р.

428

С. 247. …Мерлін, напівчоловік-напівдемон, який жив у сьомому столітті… — Образ чародія і пророка Мерліна, сина смертної жінки та інкуба, створив на основі фольклорних джерел Ґальфрид Монмутський в «Історії королів Британії» (див. прим. до с. 57 [в електронній версії — прим. 34]). Оскільки Мерлін був старшим сучасником короля Артура, то мав би жити не в VII, а в V столітті.

429

За словником Семюела Джонсона. — «Словник англійської мови» (1755) письменника і критика Семюела Джонсона — один із найважливіших в британській культурі. Зайве казати, що слова «тавматоман» там немає — принаймні, в нашій версії реальності.

430

С. 313. Той аукціон, що відбувся влітку 1812 року… — Аукціон розпочався 18 травня 1812 року і тривав до 4 липня. Було продано 9353 лоти на загальну суму 23397 фунтів 10 шилінгів 6 пенсів, а найдорожчою книжкою (власне, найдорожчою на тоді в усій історії британської бібліофілії) став згаданий «Декамерон» Вальдарфера: за нього віддали 2260 фунтів.

431

«Rosa et Fons» — «Троянда і фонтан» (лат.).

432

…раніше не відома поема Кретьєна де Труа… — Кретьєн де Труа (бл. 1135 — бл. 1183) — французький поет, автор п’яти романів артурівського циклу.

433

«Exercitatio Magica Nobilissima» — «Досліди найшляхетнішої магії» (лат.).

434

С. 314. Відомий письменник сер Вальтер Скотт був присутній при цьому… — У нашому світі — не був: йому завадила судова сесія в Шотландії, яку він мусив відвідати.

435

С. 318. «Le Temple Foudroyé» (храм, уражений блискавкою) — найвищий аркан у Китайському таро, відповідає «La Maison Dieu» («Башті») в Марсельському таро.

436

С. 363. …Цадкіелем, що повеліває милосердям, і Альрінах, якій підвладні кораблетрощі. — Цадкіель (Задкіїл) — у кабалістичній традиції янгол свободи, щедрот та милосердя; за однією з легенд, саме він зупинив руку Авраама під час жертвоприношення Якова. Альрінах, згідно зі «Словником крилатих висловів» (1870) Ебенезера Кобема Брюера, — демониця, що керує повенями і землетрусами, а також, як і сказано у Кларк, кораблетрощами. Вона згадується