Читати книгу - "Хибні мрії, Ліана Меко"

Невже Андрій думає її переробити під себе? Це безглуздо. І егоїстично. Незважаючи на те, що це майже нереально - змінити сформований характер людини, вклинитися в її природу і все переписати по-своєму.

Ні, вона не готова до шлюбу. Ні з Андрієм, ні з будь-ким іншим. Не зараз.

Кіра різко встала з ліжка і схопивши коробочку, навіть не глянувши на вміст, жбурнула її в дальній кут ящика столу, з гуркотом його зачинила і нарешті розслабилася, прийнявши рішення. Андрій сказав, що вміє чекати. Що ж, хай чекає.

Нехай чекає, поки вона не розбереться у своїх почуттях, доки не покохає його досить сильно, щоб зв'язати своє життя з ним назавжди. Нехай чекає, поки він сам стане по-справжньому зрілим, щоб зрозуміти, що її він змінити не зможе. Нехай впізнає її, вивчає, пізнає з різних боків і переконується в цьому знову і знову.

Хто знає, можливо, зрештою він і сам передумає.