Читати книгу - "Афера на двох, Ірен Кларк"

Ліна

Я вдивлялася в обличчя Олівера, поки він переварював мої слова. Було видно, що він не в захваті, але й заперечувати не поспішав.

— Отже, — почала я, грайливо хитаючи ногою, — як щодо справжньої афери?

Олівер зітхнув і потер обличчя руками.

— Твій задум божевільний!

Я усміхнулася.

— Ми маємо бути на крок попереду. Ми дамо йому достатньо, щоб він зацікавився, але недостатньо, щоб просто взяти і вбити нас.

Олівер задумливо подивився на мене.

— Ти хочеш заманити його в пастку?

— Так, — я нахилилася вперед. — Ми створимо ситуацію, в якій він буде змушений діяти так, як потрібно нам. Але сам про це знати не буде.

— І нам тобі повірить?

— Якщо все зробити правильно, то так, — я підняла підборіддя.

— А що далі?

Я підвелася і підійшла ближче.

— Далі він почне грати в нашу гру. Він почне стежити за нами, намагатися взяти під контроль, думати, що він керує ситуацією.

— Але насправді це зробимо ми, — додав Олівер, уважно дивлячись на мене.

— Саме так.

Я бачила, як він обдумує все це.

— Це дуже ризиковано, Ліно.

— Будь-який варіант ризикований. Але цей — найкращий шанс взяти Громова на гачок.

Він мовчки дивився на мене ще кілька секунд, а потім зітхнув.

— Я не знаю, чи ти божевільна, чи геніальна.

Я підморгнула.

— Може, трохи і того, і іншого.

Олівер знову зітхнув і потер потилицю.

— Добре. Але якщо щось піде не так, я витягну тебе звідти, навіть якщо доведеться нести на руках.

Я відчула, як моє серце стукнуло сильніше.

— Угода.