Читати книгу - "Panicoffski"

249
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Panicoffski" автора Ріо Кундер. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29 30 ... 58
Перейти на сторінку:
вибачила, я знаю. А я тоді замкнулася в собі. Її вже нема. Я не можу нічого спокутувати. Не можу з нею говорити. Але вона не гнівалася на мене. Ні. А що сталося з хлопчиком, я не знаю…

їду в таксі з дільниці Бока до дільниці Палермо танцювати танґо. Нічний Буенос-Айрес виглядає заспокійливо. Таксист монотонно лає екс-президента Менема, вперто називаючи його Мендесом. «Цей Мендес навернувся в християнство, тільки щоб мати шанс сісти нам, арґентинцям, на шию. Це сміх: два брати — мусульмани, а він, бачте, — правовірний католик. Продали півкраїни американцям ці Мендеси». — «Та не Мендеси, а Менеми!» — «А я навмисно кажу Мендес. Вимовляти справжнє ім'я цього ідійота приносить нещастя».

І дійсно, це як мені вимовляти ім'я цього придурка-мільйонера й «папіка» Фабіани за сумісництвом. Ну що це таке? Чи ж це дійсно лише через його гроші? Так і я ж скоро стану мільйонером завдяки цій книжці. Так я ж і вродливий, й інтеліґентний, зі смаком до всього, естет, маю вишуканий сенс моди, плаваю, як щонайменше Лайош Фараґо у молоді літа, працюю реґулярно в спортзалі, зокрема, на зміцнення м'язів живота. Це вже, щоб не згадувати сальсу вкотре! Взагалі, до чого б я не взявся, в усьому досягаю певного високого рівня. А цей тупак, ну що це таке?! Ну нема ж про що додому написати! Хіба що щось на кшталт: от маю мільйонера, недаремно їхала до Англії з голою дупою! Так це ж не про неї, не про Фабі?..


Марія

Спати з Марією ніколи не було проблемою, бо це Панікоффскі міг легко робити вночі, адже Фабі ніколи з ним не ночувала, навіть коли Нік був у від'їзді. Але відколи зустрічі в «тропічному світі» почастішали, Освальдо став уникати Марії. Вона ж нервувалася й останніми днями бомбардувала його дзвінками й смс, вимагала уваги. Тим часом Нік теж ставав дедалі нервовішим, почав робити багато контрольних дзвінків як на мобільний Фабіани, так і додому. Даремно його дратувати Фабі не хотіла. Раз, коли Нік був у Парижі, вони втрьох із Тасі виходили до бару в центрі міста, а потім Фабі запросила всіх на каву додому. Тільки-но вони зайшли, задзвонив телефон. Вона взяла слухавку, але, перш ніж відповісти, кинула Освальдові: «Змели, будь ласка, каву». А далі було: «А, привіт. Як там виставка? Що? Мобільний був відключений. Це Тасі. Так. Ми були в барі, і я її запросила на каву. Добре, зачекай. Тасі, Нік хоче з тобою поговорити». Далі, намагаючися бути веселою, з Ніком говорила Тасі. Коли слухавку знову відібрала Фабі, то почула, що Нік повертається вже завтра, на три дні раніше від запланованого. Коли Тасі викликала таксі й поїхала додому, Панікоффскі сказав: «Слухай, Фабіано. Ти розумієш, що ти не є нічиєю власністю? Ти належиш сама собі, й сама вирішуєш, що тобі робити. Як ти можеш дозволяти йому влаштовувати перевірки? Ти мусиш йому твердо сказати, що це неприпустимо і край! Хто він тобі? Це навіть не твій чоловік, і ти ж наче збираєшся від нього йти! Просто не хочеш його ранити? То чому дозволяєш зневажливо ставитися до себе? Сьогодні буду тебе любити в його ліжку за це». — «Ні, припини. Я не хочу цього робити, Освальдо. Я дуже погано почуватимуся. Ні, любий, ні». — «Ну, як знаєш, — кинув Панікоффскі й пішов до виходу. — Бувай, маленька». — «Чекай хвильку. Спершу поцілуй мене тут і тут». Вона задерла блузу, вказуючи куди. Він лизнув її в пупок і боляче вкусив за сосок. «Дурень!» — зойкнула Фабіана й випхала його за двері. З таксі він подзвонив до Марії. «Ти вже лягаєш? А якого кольору на тобі зараз трусики? Вже зняла й лягаєш до ванни? А я саме їду до тебе. Як не можна? В тебе у спальні мужчина? Навіть два? Ну-ну, дотепно. То я третім буду. Готуй дупцю, безсоромнице!»

Марія викладала еспанську дітям у лідській школі. Вона була з консервативної католицької родини і не могла навіть собі уявити, щоб батькам було можливо розповісти про те, що ночує під одним дахом із хлопцем (хіба що просто дружить і ходить у кіно) або навіть що палить (а курила вона, як вулкан), і це незважаючи на те, що мала вже 28 рочків. Батьки б цього не зрозуміли. «Давай якось з'їздимо до Севільї. Зупинимося у твоїх», — запропонував їй раз Панікоффскі. Для неї це дорівнювало пропозиції власноруч тих батьків утопити. Вона надзвичайно за це на Освальда образилася. Дивні латинянки. З кожною зустріччю Освальдо дедалі більше їм чудувався. Марія, зокрема, визнала: їй дещо неприємно, що він багато знає про її країну, об’їздив там різних міст більше за неї та ще й говорить еспанською. У цьому плані їй подобався попередній англійський бойфренд, якому можна було все розповідати. «А що, хіба Еспанія теж в Европейській Унії?» — «Так!» І далі все то докладно пояснити. А що таке еспанською si? Yes! А nо й еспанською буде nо! Можна було й спокійно калякати за його спиною з подружками, він лише кліпав оченятами. Райське життя! Тільки що не було тої родзинки, якою її годував Освальдо.

Спершу вона просто очманіла й обурилася з його розпусної поведінки з нею, одначе видно було, що поступово її це стало поглинати. Вона вже розкуштувала насолоду від виконання його наказів, тож тепер без перепитувань підкорялася будь-якій забаганці, а забаганки в нього були такі незвичні. Панікоффскі вона сподобалася, бо зовні була трохи схожа на його улюблену акторку Ізабель Аджані. А улюбленим наказом Освальда до неї було виконувати стриптиз під фламенко. Щойно зайшовши цього разу, він з порогу суворим голосом назвав її неслухняною вчителькою, яка, замість вкладатися спати, думати про завтрашні уроки, збирається безсоромно злягатися всю ніч, причому нетрадиційним способом. «Ай-ай-ай! І як тобі не соромно? Я ж розкажу твоїм школярам, що ти тут виробляєш. А на уроках же ж виглядаєш такою собі суворою й неприступною училкою зі старанно зібраним у ґульку волоссям і в консервативній спідничці, що закриває коліна! Ану знімай штанцята, зара надаю тобі по дупці! Ага, боляче? Отак тобі!

1 ... 28 29 30 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Panicoffski», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Panicoffski"