Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок 📚 - Українською

Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29 30 ... 69
Перейти на сторінку:

– Мій чоловік – рибалка. Увесь тиждень – жилки, гачки, мотиль, а на вихідні зникає.

Третя:

– А мій нікуди не зникає, він у мене сифілітик.

Голос із кімнати:

– Рідненька, ну скільки разів тобі повторювати. Не сифілітик, а філателіст!


Приходять вовк, ведмідь і лисиця на медичну комісію. Першим заходить вовк. Показують автомат. – Що це? – Вовк: – Не знаю. – Показують цеглину: А це що? – Він: – А це цеглина. – Комісія: – В стройбат його!

З лисицею та ж історія. Питає їх ведмідь:

– Як ви потрапили в стройбат?

– Та все просто, спочатку показують автомат, ти кажи: – Не знаю. Потім покажуть цеглу, ти кажи: – Цегла. Все зрозумів? – Так!

Заходить. Показують автомат: – Що це?

Ведмідь: – Не знаю. Показують гранату: – Що це?

Медвідь: – Не знаю, але тут десь цеглина повинна бути.

Комісія: – В розвідку його!!!


Упіймав Іван-дурник в ополонці щуку.

– Відпусти мене, – молиться щука, – будь-яке твоє бажання по щучому велінню, по твоєму хотінню буде виконане!

Зрадів Іван:

– Хочу, сидячи на печі, побачити світ, знати, що за лісами-горами, за морями-океанами твориться. Хочу під музичку відпочивати, на голих дівок позирати, із заморськими дурниками переписуватися, нові анекдоти про царя-батюшку першим дізнаватися!…

Так Іван-дурник став першим на Русі користувачем Інтернету.


В лісі відкрили магазин, вишикувалася довга черга. Заєць іде до магазину. Ведмідь його бере за комір і каже:

– Іди в кінець черги!!!

І так два дні підряд. На третій день заєць іде знову ж без черги і ведмідь його знову за барки: «Іди в кінець черги!»

Заєць іде ображений і каже:

– Третій день магазин відкрити не можу!


У далекій Британії під час Другої світової війни один англійський рибалка повернувся з риболовлі, прийшов до коменданта порту і каже:

– Сер, у мій невід попалась міна, я притягнув її в порт.

– Ви збожеволіли! Негайно тягніть її в море! Якщо вона вибухне, рознесе увесь порт!

– Не хвилюйтесь, сер. Я на ній сокирою усі фігульки зрубав.


Слон презирливо миші:

– Ти найнікчемніша тварина, яку я будь-коли зустрічав!

– Повторіть, будь ласка, – пропищала миша, – я хочу запам’ятати ці слова і сказати їх одній знайомій блосі.


На зимовій рибалці. Кльову не було. Зібралися докупи. Випили, закусили, зігрілися. Задля приколу нишком причепили дідові на гачок шматочок солоного огірка. І раптом дід витягає на огірок гарного окуня! Ще одного! А в банці залишився один маленький кривенький огірочок. Як його ділили, щоб на всіх вистачило! Усі кинулись до своїх ополонок. Та, мабуть, того дня закуска іншій рибі була непотрібна.

Пішли Опанас і Микита на полювання. Втомилися, сіли під березою, дістали пляшку, а закусювати нічим. Опанас підняв голову – аж на гілці ворона сидить з сиром у дзьобі. Він до птиці:

– Вороно, стакан є?

Ворона:

– Нема!

Сир випав. Закусили. Налили ще. А ворона знову на гілці із сиром сидить. Опанас:

– Вороно, стакан є?

Ворона мовчить. Микита:

– Вороно, третім будеш?

Ворона:

– Буду!

Сир випав. Закусили. Налили по третій. А ворона знову тут як тут із сиром. Опанас:

– Вороно, стакан є?

Мовчить.

– Вороно, третім будеш?

Мовчить. Тут Микита до Опанаса:

– Та облиш ти її, вона вже п’яна!

Ворона:

– А ти, жмотяро, наливав?!


Світає. Чоловік ловить рибу в лісовому озері. До нього підходить стара баба з рушницею.

– Навіщо вам рушниця? – дивується рибалка.

– А на той випадок, якщо ти захочеш мене згвалтувати.

– Ой, ні, бабцю, не захочу!

– А доведеться, голубе!


Молодий мисливець запитує у досвідченого:

– Як тобі вдається добувати ведмедя?

– А я підхожу до великої нори, кидаю камінь і кричу туди: «У-у-у!». Якщо у відповідь я чую «У-у-у!», то стріляю, а потім витягую звідти ведмедя…

Через деякий час молодий мисливець потрапив до лікарні. Досвідчений про те дізнався і пішов його провідати.

– Що з тобою сталося? – запитує.

1 ... 28 29 30 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"