Читати книгу - "Пір'їнка, Міа Натан"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Після того, як ми вдоста наобнімалися й розцілувалися, мама поглянула на Артема.
— А це у нас хто? Щось я раніше вас, молодий чоловіче, біля моєї Пірʼїнки не бачила.
— Мамуль, це Артем. Він — мій охоронець. Андрій щось собі придумав й приставив його до мене.
— Ну, якщо Андрій вважає, що так треба, значить так треба, — цілком прогнозовано відреагувала мама.
Потім вона посміхнулася Артему:
— Приємно познайомитись, Артеме! Лідія Миколаївна. Рада, що моя маленька дурненька дівчинка під надійним захистом та в безпеці.
— Мамо! — обурилась я.
Вона не звернула на моє обурення геть ніякої уваги, лише навіщось сказала Артему:
— Іра інколи поводиться геть як мала дитина. Та годі тобі, Пірʼїнко, губенята дути! — це вона вже мені. — Я ж з любові то все кажу, не зі зла.
Я не встигла нічого відповісти, як Артем сказав:
— Приємно познайомитися, Лідіє Миколаївно. Можна одне запитання? А чому Пір'їнка?
Мама мʼяко посміхнулася, як зазвичай посміхаються всі нормальні батьки, коли розповідають щось хороше про своїх любих чад.
— Бо має легку, мов пір'їнка, вдачу. Ніколи нікого не образить, завжди намагається порозумітися з людьми, знайти спільну мову.
— Угу! — якось непевно угукнув Артем. — Я, власне, чомусь так і подумав.
— Це так і є! — з запалом підтвердила мамця. — Вона в мене з дитинства така. Її власне ще з дитячого садка так всі почали називати. Та ще й тендітна ж така, делікатна. Ти глянь на неї! Зараз таких скромних та добрих дівчат вже й не знайдеш. Що як воно домашнє дитя, а не якась там… Як ото буває.
— Мамо, ну годі! — не витримала я. — Пішли вже краще твої тюльпани дивитися.
— Й чого б то я стидалася! Я ж кажу: скромна страшне! — це вона Артему. (Той навіть вухом не повів. Нуль емоцій.) — Але дійсно, чого це я? Ходім швидше! Я зараз тобі таку красу покажу, а потім пригощу вас пирогом. Новий рецепт. Смакота надзвичайна. Й просто робиться. Що то Інтернет! Все що хочеш можна знайти. Й чайок твій улюблений зараз заваримо.
Як же добре у мами!
Це був чудовий вечір! Гадаю, нам усім треба цінувати те хороше, що є у нашому житті. А ми все якось не про те. Все відкладаємо на потім те, що справді важливо. Але досить філософії. Просто дякую, боже, за такий чудовий вечір!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пір'їнка, Міа Натан», після закриття браузера.