Читати книгу - "Єдина, або Сім наречених принца Ендрю, Ольга Обська"

Глашу злегка насторожили кругові рухи професорки, підозріло схожі на один з елементів попереднього танцю. Суддівська четвірка, мабуть, мала схожі почуття.

Фінал номера був по-справжньому феєричний. Кіпріс раптово зупинилася, поставила кошик на підлогу, розвела руки, а потім розсікла повітря різким рухом долоні.

Музика замовкла. По залу прокотилося легке похрюкування. Глаша здогадувалася, про що королева запитає зараз «збиральницю фруктів».

— Що символізують рухи, які ви продемонстрували в заключній частині танцю? Вони трохи не вписуються в загальну канву.

— Чому ж, — заперечила професорка. — Дівчата обходять фруктові дерева по колу, оглядаючи їх гілки — перевіряють, чи всі плоди зібрані.

— А самий останній жест? — поцікавилася Її Світлість.

Звісно, вона здогадалася, що Кіпріс підгледіла рухи іншого танцю і вставила в свій номер, і королеві стало цікаво, як та викрутиться.

Професорка анітрохи не зніяковіла і видала:

— Дівчата-збиральниці розсікають фрукт ножем навпіл, щоб перевірити його стиглість.

По залу знову прокотився сміх. Суддівська четвірка теж посміхалася.

А на сцені вже з’явилася Барба, яка мала виступати наступною. У хмарі рожевого легковажного коротенького платтячка, в рожевих чобітках і рожевих рукавичках, вона була настільки мила, що от їй точно можна було просто ходити по сцені і нічого не робити — все одно увагу чоловічої частини залу гарантовано. Не чекаючи запитань, вона, немов старанна школярка, затараторила:

— Я підготувала сучасний танець Піп-Поп. Він виник зовсім недавно в багатих кварталах нашого мегаполісу. Здобув популярність серед молоді, що веде здоровий спосіб життя і сповідує філософію загального братерства. Це танець-заклик відмовитися від шкідливих звичок.

— Чудовий вибір, — похвалила королева.

Розпочалася життєрадісна металева музика і Барба почала виконувати кумедні па, що нагадували танець маленьких лебедів з балету Чайковського. Виглядало хоч і досить примітивно, але мило і кумедно, і Глафіра вирішила, що можна зітхнути з полегшенням — танець Барби повинен сподобатися журі та публіці більше, ніж Глашин Падервааль. Але все ж фіналу очікувала з побоюванням. І не дарма. Знову кола по сцені з закладеними за спину руками і рублячі рухи долонею.

— Що це було? Ось цей ваш останній жест? — з докором запитала королева, як тільки стихла музика.

— Е-е-е ... — Барба злякано закліпала очима.

— Думаю, — замість блондинки взявся відповісти Крайс, — цей жест показує, як вчинять з тими, хто не бажає вести здоровий спосіб життя.

— Так, — зраділа підказці Барба, — з тими, хто не бажає ...

Зала покотилася зі сміху. Королева докірливо похитала головою:

— У кого ви підгледіли цей елемент танцю? У Кіпріс чи у Агнеси?

Білява красуня, зрозумівши, що її хитрість розкрита, відверто зізналася:

— У Глафіри. Ви ж похвалили її за оригінальність, от я і вирішила прикрасити свій номер якимось її елементом.

— У Глафіри? — з подивом перепитала королева. — Але в її номері не було подібної дурості.

У номері-то не було, але Глаша згадала, де і за яких обставин робила схожі рухи — сталося це не далі, ніж учора, коли вони з Зурім колами ходили навколо дуба і обговорювали, як оброблятимуть його плоди, щоб вони стали схожими на Окай. Виходить, дівчата-претендентки шпигували за Глафірою і сприйняли її метання біля дерева за репетицію танцю?

— Взагалі-то, якби я не знав, що ви обрали для конкурсу Падервааль, то моєю першою думкою теж було б, що ви відпрацьовуєте номер, — прошепотів над вухом Крайс, що незрозуміло як матеріалізувався на сусідньому сидінні. — Складно було по-іншому пояснити ваші ... ем ... рухи тіла.

Глаша глянула на його іронічну посмішку і відповіла незалежно:

— А по-моєму, було абсолютно очевидно, що ми кружляємо біля дуба в пошуках плодів окайового дерева.

Глафіра очікувала виходу на сцену Зурім з легким хвилюванням. Мучило питання, чи достатньо вдало розташувалися денні та нічні світила, щоб фокус з палаючим шарфом не скінчився загорянням сцени і самої танцівниці? Про всяк випадок Глаша навіть пройшлася поглядом по стінах у пошуках пожежного щитка з вогнегасником і відзначила, що справа за колоною в невеликій ніші видніється якась скляна шафка з предметом, схожим на балон з пульверизатором.

Зурім нерішуче вийшла на середину сцени і відразу прикувала до себе чоловічі погляди. Ще б пак! Все-таки її екзотичний костюм для консервативного в одязі Дарліта здавався дуже відвертим. Але ж як він їй личив! Підкреслював ідеальні форми і дивним чином поєднувався з таємничим поглядом розкосих карих очей.

— Про що буде ваш танець? — поцікавилася королева.

— Танець про кохання. Про те, як душа чекає на того, хто призначений небесами, як сумує за ним і як згорає дотла, якщо волею світил зустріч не передбачена.

Звучало зворушливо і навіть трохи трагічно, але ані зала, ані суддівська четвірка не перейнялися ідеєю. На обличчях чоловіків грала посмішка. Всі вже заздалегідь вирішили: номер східної красуні закінчиться тим же рухом, що і попередні три виступи, і оточуючих цікавило лише одне питання: як танцівниця пояснить наявність рублячих рухів долонею в композиції про кохання.

Зурім подала знак комусь за лаштунками, і раптом світло на сцені згасло. Тишу в залі порушив м'який шелест. Настільки приємний звук, що пестить слух! Захотілося, щоб він став голоснішим, і за мить так і сталося. Перетворився на мелодійний передзвін брязкалець. Глядачі в захваті завмерли. Ось так! І це вони ще не знали, що ці райські звуки Зурім створює за допомогою місцевих масажерів.

 Гучність передзвону все наростала і наростала. У певний момент він раптом обірвався на високій ноті і водночас на сцені запалав вогонь. У його полум'ї стало добре видно танцівницю. Вона то крутилася, як дзиґа, то звивалася подібно до змії, то раптом починала рухатися по сцені, виписуючи ногами складний малюнок. Вогонь повторював усі рухи, слідував за Зурім по п'ятах. Видовище зачаровувало.