Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Вибухова парочка, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

869
0
03.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вибухова парочка" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29 30 ... 92
Перейти на сторінку:
Глава 18

Хоч в якомусь-то столітті хтось почув мої молитви.  Надійка з бухглтерії таки була у нашій команді і коли пролунав свисток судді, разом з усіма рвонула по смузі перешкод.  Ну, як раванула, плелася позаду всіх.  З задишкою і кряхтінням, але головне - з правильним бойовим настроєм!  Ой, вибачте, там ще Олександра Сергіївна з команди суперників десь бігла, намагаючись довести, що вік — це не головне. 

- Наше слабке місце - Надійка, - говорю на ходу, підлаштовуючись під ритм Царьова.  - Стінку вона сама ніяк не перетне, тому разом з Юрою затримайтеся і підсадіть її.

- Що?  Так вона розчавить мене!  - ми синхронно підстрибуємо, долаючи чергову перешкоду, дихаємо в унісон і не дивимося один на одного.

- Це командне змагання, не має значення хто прибіжить першим, важливо, щоб всі члени команди досягли фінішу раніше суперників.

Я повзу всередині тунелю і відчуваю, як рука Кіра накриває мою попку.  Прискорюю темп, роблячи вигляд, що нічого не помітила і виповзаю на світло.  Ну, нічого, я ще пригадую тобі це.  І не тільки за сьогодні. 

- Якщо Надійка наше слабке місце, то какого біса її взяли в команду?

- Не знала що ти такий, Царьов!

- Який?

Я не відповіла, бо попереду був рів.   вчепившись в край каната, відштовхнулася ногами від землі і перелетіла через болото.  Не стала чекати Кіра, відразу ж помчала далі.  Впала під колючий дріт і разом з іншими учасниками швидко почала повзти під нти, забруднивши одяг в пилу.

Біля стінки я все ж зупинилася, щоб проконтролювати, що Кирило не втече, кинувши Надійку напризволяще.  Білий одяг хлопця давно нагадує ганчірку для підлоги, якою пройшлися по всіх поверхах заводу і забули випрати. Його лице теж брудне, по скронях стікають крапельки поту, але цього гада, здається, ніщо не зіпсує.  Все так само гарний та сексуальний.

- Що, подобаюся?  - він задер край поло, витираючи ним мокре обличчя і демонструючи ідеальний прес. 

- Ні, я просто міркую впораєшся ти поодинці з Надійкою, тому що Юра звалив.

Кір безпорадно озирається назад, сумним поглядом проводжаючи тих, хто без зволікань кидався до високої дерев'яної конструкції.

- Слухай, а вона точно витримає нашого бухгалтера?  Переживаю як би нам з тобою не довелося потім самим звіти тікати.

- Царьов, не будь ідіотом, туди зараз одночасно в деруться шість чоловік.

Ми мовчимо.  Стоїмо поруч, вдивляємося вдалеч і мовчимо.  Час від часу я кидаю короткі погляди на нього і кожен раз, коли натикаюся на сильні чоловічі руки, згадую про те, що він творив зі мною у ванній.

- О, ні, - голос Кіра не дає моїм думкам зайти надто далеко і я дивлюся в ту сторону, куди він вказує.

Схоже, Надю спіткала невдача з канатом.Вона  з ніг до голови в болоті.  Сіра маса стікає з її одягу і волосся.  Я розумію що вона на межі.  Видихлася.  А попереду всього дві перешкоди і достанців в двісті метрів.  Надя хрипить, ледве переставляє ноги, а у Кирила, побачивши її блідне обличча.

- Може, вона просто обійде "стінку"?

- Тоді нам не зарахують.

- Не можу, більше не можу, - хрипить дівчина, згинаючись навпіл.

- Так, Надя, - мій голос звучить суворо і я сподіваюся, що зможу повернути їй бойовий дух.  - Ти ж хочеш утерти ніс цьому своєму інженеру?

- Так, - ледь чутно видихає вона, все ще не докінця відновивши дихання. 

—  Я не чую, голосніше!

— Так!

— Ти ж хочеш довести йому що теж чогось варта?  Що вахтерка Свєта в кілька разів гірше тебе?

— Але вона важить всього сімдесят шість ...

— Без різниці скільки вона важить!  Ти хочеш чи ні?

 — Хочу.

— Тоді піднімай свій зад, і лізь на "стінку", а твій шеф підстрахує тебе.  Тому що сьогодні ти будеш королевою і наплювати, що твоє обличчя вимазане в багнюці!

— Ти хотіла сказати - в лайні, - відгукується Царьов, але я пропускаю його слова повз вуха.

—Ти зрозуміла мене?  - здається, я занадто голосно кричу.

— Так!  - очі Наді загоряються і я бачу, що вона готова поборотися не тільки за сьогоднішню перемогу, а й за самого чоловіка.

— Тоді ворушися, тому що Олександра Сергіївна вже виблискує на горизонті сволю рожевої маєчкою.

— Та ти природжений оратор!  Чорт, навіть я надихнувся!

 - Ха-ха, - нагнано сміюся я, кривляючись з Кіра.

Надя підходить до стінки, але забратися на неї вдається не з першого разу.  І навіть не з другого.  Царьов намагається підсадити її, матюкається, кряхти ТБ.  Болото з одягу дівчини давно перекочувало на нього, навіть його ноги якимось чином стали брудними.

— Чорт, Левандовська, сьогодні ввечері ти маєш зробити мені відмінний масаж.

— Можу дати візитку хорошого салону.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 28 29 30 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибухова парочка, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибухова парочка, Аріна Вільде"