Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Американська трагедія 📚 - Українською

Читати книгу - "Американська трагедія"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Американська трагедія" автора Теодор Драйзер. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 289 290
Перейти на сторінку:
надто малий для цього, правда, Елла?

— По-моєму, теж. Не хотіла б я, щоб мій братік займався такими справами. Що за життя для дитини? — підтримала Елла.

Перейшовши вулицю і дійшовши до дальшого перехрестя, маленька група спинилася і оглянулася, немов досягнувши своєї мети; чоловік поставив органчик на землю, відкрив його і підняв невеликий пюпітр. Тим часом його дружина взяла з рук онука біблію і книжечки псалмів, передала біблію та одну з книжечок чоловікові, іншу поклала на пюпітр, ще одну залишила собі і дала по книжечці всім іншим. Чоловік неуважливо, та все ж з удаваною впевненістю поглянув навколо і проголосив:

— Сьогодні ми почнемо з двісті сімдесят шостого псалма: «Яка міцна твердиня». Міс Шуф, прошу вас.

І молодша з жінок, дуже худа, висохла, вайлувата і негарна, — доля нічим не обдарувала її,— сіла на жовтий складаний стілець і, пробігши пальцями по клавішах і перегорнувши ноти, заграла названий псалом; усі підхопили наспів.

Тим часом люди різних професій і стану, що розходилися по домівках, помітивши маленьку групу, яка так зручно розташувалася поблизу головної вулиці міста, нерішуче уповільнювали кроки і скоса оглядали її або трохи спинялися довідатися, що діється. І поки ті співали, невиразний та індиферентний вуличний натовп видивлявся на них, приваблений дивним виглядом цієї непоказної групи, яка піднесла свій голос проти загального скептицизму і байдужості. Цей сивий, жалюгідний і нікчемний старик у поношеному, мішкуватому синьому костюмі, ця дужа, але грубувата і стомлена жінка з зовсім білим волоссям, цей свіжий, чистий, незіпсутий і наївний хлопчик… а він тут навіщо? І ще ця безбарвна і охляла стара діва та її мати, така ж охляла, з розгубленим поглядом… З усієї цієї групи тільки у сивоволосій жінці перехожі могли відчути силу і рішучість, що сприяють, хоч які б були сліпі і хибно спрямовані, якщо не успіхозі в житті, то самозбереженню. В ній, більше ніж у будь-кому з цієї групи, помітна була переконаність, — хоч і неуцька, та все ж вона викликала повагу. Жінка стояла з книгою псалмів в опущеній руці, дивлячись поперед себе, — і багато з тих, хто затримався тут, дивлячись на неї, казали собі, кожний на свій лад: «Так, от вона, незважаючи на всі свої вади, напевно, прагне робити тільки те, в що вірить». Уперта, непохитна віра в мудрість і милосердя тієї вищої могутньої і пильної сили, яку вона прославляла, відбилася в кожній рисі її обличчя, в кожному жесті.

Коли псалом було проспівано, дружина прочитала довгу молитву; потім чоловік виголосив проповідь, а всі інші посвідчили все, що вчинив господь для кожного з них. І далі, коли книжки було зібрано, а орган закрито і чоловік перекинув його на ремені через плече, вони рушили назад.

— Чудовий вечір. Здається, публіка була трохи уважніша, ніж звичайно, — заговорив чоловік.

— О так, — підхопила жінка, яка грала на органі.— Щонайменше одинадцять чоловік узяли брошурки. І один старий джентльмен спитав мене, де міститься місія і коли у нас буває служба.

— Хвала господу! — сказав чоловік.

І ось, нарешті, сама місія — «Зоря уповання. Місія дисидентів. Молитовні збори щосереди і щосуботи від 8 до 10 години вечора; у неділю об 11, З і 8 годині. Двері відчинені для всіх». Під цим написом на кожному вікні інший: «Бог є любов», а ще нижче дрібнішими буквами: «Скільки часу ти не писав матері?»

— Дай мені монетку, бабусю! Я побіжу на ріг по морозиво! — попросив хлопчик.

— Гаразд, Рассел. Тільки відразу ж повертайся, чуєш?

— Ну, звичайно, бабусю! Не турбуйся!

Він схопив десятицентову монетку, яку бабуся видобула з глибоченної кишені спідниці, і бігом подався до морозивника.

Її дорогий хлопчик. Світло і радість її на схилі літ. Вона повинна бути добра до нього, поблажлива, не надто сувора, як, може, вона була до…. З ніжністю і трошки неуважливо дивилася вона вслід хлопчикові, що побіг. «Заради нього».

І вся маленька група, крім Рассела, зайшла в непоказні жовті двері і зникла.

Редактор О. С. Дяченко Художник Р. Ф. Ліпатов Художн. редактор К. /. Золотарьова Техн. редактор А. А. Вовк Коректор М. Л. Брандіс

Теодор Драйзер. Американская трагедия

(На украинском языке).

БФ 06437. «Радянський письменник». Здано на виробництво 17/11 1955 р. Підписано до друку 9/У 1956 р. Папір 60 X 92Лв = 203/4 папер. арк., 41,5 друк, арк., 51,1 обл. — вид. арк. Зам. 519. Тираж 50 000. Ціна в оправі 24 крб.

Надруковано з матриць Київської книжково-журнальної фабрики в 4-ій поліграфічній фабриці Головвидаву Міністерства культури УРСР, м. Київ, пл. Калініна, 2.

1 ... 289 290
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Американська трагедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Американська трагедія"