Читати книгу - "Щоденник Українки, Рухтіна Аріна"

Жнива, а я просиділа весь день в кабінеті! Мама буде на мене сваритись. Але я тепер допомагаю формувати журнал «Жіноча доля», старші дівчата вчать мене друкувати, справа надзвичайно важлива! Поки Рудницька на Конгресі Міжнародного Жіночого Союзу в Берліні, ми маємо підставляти руки. Проте я так хочу послухати, як вона говорить! Мова її завжди натхненна, слізна, та водночас сильна й міцна як камінь. Я помітила, що перед виступами у неї трусяться руки. Я спитала, чи це від страху? Але вона відказала мені: «Це від гніву, сестро. Бо без праведного гніву не зробиться велика справа». Слова ці досі звучать в моїй голові, і я тепер помічаю цей гнів в рисах обличчя Мілени.