Читати книгу - "Остановiсь, мгновеньє, ти прекрасно!"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Хуна, Гриць Якович, Іван Опанасович жеруть сало. Чорт заглядає в сортир, спускає воду і зникає. Спущене гамно, веселі звуки «АББИ» і чавкання трьох створінь зливаються в єдину симхвонію.
Завіса
Данко
Феєрія
ДІЙОВІ ОСОБИ
Данко.
Натовп.
ДІЯ ПЕРША
Ліс. Входить натовп. Натовп дико і страшно реве. Де-по-де можна іноді почути обривки розлючених фраз типу: «Хлопці, хорош ноги бить. Начальство очки гребе, а ми пизди лопатою вигрібаємо» та таке інше.
Входить Данко і стріля з пістолета в повітря.
Данко. Мовчать!
Всі мовчать так, шо стає ніяково.
Данко. Не розмишлять! Чмо японське… Іттіть!
Голоси. Та куди ж іттіть?
Данко. Іттіть, контра! Хто не хоче – уб'ю, нахуй!
Данко вириває з грудей серце, яке світиться карасіновим світом, і вимахує ним, як ліхтарем.
Голос з натовпу. Ніхуя собі!
Данко (кричить). Ура! Вперед, чмо японське!
Всі біжать за Данком в напрямі, протилежному тому, куди йшли.
ДІЯ ДРУГА
Болото. Входить натовп з Данком.
Данко. Іттіть!
Голос з натовпу. Ги, та вже, мабуть, прийшли!
Данко. Контра! От не пиздіть, а іттіть!
Голос з натовпу. Я їбав таку жізнь!..
Данко. Шо поставали, пизда ваша мати?!
Запопадливий голос з натовпу. Данко, серце згасає!..
Справді серце в руці у Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку і затоптує ногами. Потім вириває у себе печінку. Печінка відразу ж починає горіти синім вогнем.
Данко (несамовито реве). Іттіть!
Данко і натовп зникають у напрямі, протилежному тому, куди йшли.
ДІЯ ТРЕТЯ
Пустиня. Входить натовп з Данком.
Данко (шуткує). Ге-ге! Ніхуйова пагодка!..
Натовп мовчить.
Данко. Що мовчите, га? Де Ізергіль, стара блядь?
Голос з натовпу. Вчора здохла.
Данко (невпевнено). Іттіть.
Голос з натовпу. А не пішов би ти сам на хуй?!
Запопадливий голос з натовпу. Данко, печінка згасає!..
Данко кида об підлогу смердючу згорівшу печінку.
Запопадливий голос. Данко, нирки рви, вони горітимуть!..
Данко вирива нирки. Вони горять, але не так яскраво, як хотілося б. Тоді Данко і їх кида об пісок.
Данко. Що, падлюки, тепер довольні?
Натовп мовчить.
Данко. Тепер вам всім піздєц!
Помирає.
Голос з натовпу. Ніхуя не піздєц, ми тут з пустині сад зробимо!
Голоси. А вірно, хлопці, а діло каже!
Голоси. Ура! Вперед, чмо японське!
Всі. Ура!!!
Натовп зникає в напрямку, протилежному тому, куди йшов.
Завіса
Хвороба Івасика
ДІЙОВІ ОСОБИ
Івасик, хлопчик.
Лікар, мужчина.
Сибірська Язва, бацила.
Гангрена, бацила.
Ганарея, бацила.
Випадєніє Матки, бацила.
Смерть, скелет.
ДІЯ ПЕРША
Печера з сталактитами. В ній сидять Сибірська Язва і Гангрена і грають в карти. Вони неохайні і неприємні. Гангрена – синя, Сибірська Язва в тупих сибірських валянках.
Язва. Що у нас козир?
Гангрена. Жир.
Язва. Шостака.
Гангрена б'є.
Язва. Сімака.
Гангрена б'є.
Язва. Вісьмака.
Гангрена б'є.
Входить Ганарея. На ній одягнуто брючного костюма, взагалі, вона така ж неприемна, як Язва і Гангрена.
Ганарея. Дівчата, там карасін привезли.
Язва. Га?
Ганарея. В сраці нога.
Входить Випадєніє Матки – воно таке, як і інші, тіки між ногами у нього волочиться мішок.
Гангрена. А хто це к нам лізе?
Гана рея (шуткує). Та то якесь Випадіння.
Випадєніє (ображається). Ти б на себе подивилася б – стара блядь, брючного костюма наділа. Тьху! (Плює.)
Ганарея. Га-га-га-га! Ой не можу, дівчата, та то ж модно.
ДІЯ ДРУГА
Вітальня. З портьєрою, тумбочкою і фікусом. Над діваном – портрет Гіппократа. На дівані сидять Івасик і Лікар.
Лікар. Івасик, скажи: «А-а-а…»
Івасик. А-а-а…
Лікар (узахваті). Ми ковалі нашого щастя, Івасику.
Івасик. Бе-е-е… (Пускає слину.)
Лікар хвацько підхоплює слину.
Лікар. А ти, Іване, молодець, знаєш, що лікарі збирають слину на аналізи. Хе! (Хвастливо.) Я вже чемойдан слини
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Остановiсь, мгновеньє, ти прекрасно!», після закриття браузера.