Читати книгу - "Поцілунок для Бо, obraxxas"

А тоді вона зробила те, що здавалося неминучим.

Вона поцілувала його.

Його губи були теплими, ніжними, але водночас сповненими стриманої пристрасті. Бовері на мить завмер, а потім обережно поклав руки на її талію, притягуючи ближче. Світ навколо зник – більше не було музики, не було зірок, не було навіть Голлівуду з його блиском і ілюзіями.

Був лише цей момент.

Поцілунок, що об'єднав їхні світи.

Ніч лагідно огортала Голлівуд, мов оксамитова завіса, розшита розсипом срібних зірок. Місто не спало – воно жило, сяяло, вабило, наповнюючи повітря ароматами шампанського, парфумів і нездійснених мрій. Але для двох сердець, що знайшли одне одного посеред цього блиску, світ звузився до однієї миті, до одного поцілунку, що був солодшим за найрозкішніші вина й ніжнішим за пелюстки троянд.

Елоїза і Бовері стояли на терасі, осяяні м'яким світлом ліхтарів. Її пальці все ще зберігали тепло його щоки, а його руки — легкий трепет від її дотику. Вона вдивлялася в його очі, і їй здавалося, що в них відбивається небо — глибоке, загадкове, сповнене таємниць.

Залунали ніжні акорди саксофона. Музика розливалася по маєтку, змішуючись із дзвоном келихів та уривками розмов. Бал у залі тривав, але вони не поспішали повертатися туди. У цю мить усе зовнішнє здавалося неважливим — важливим було лише те, що відбувалося між ними.

Елоїза опустила погляд. Її губи ще пам'ятали смак їхнього першого поцілунку. Серце билося нерівно, ніби боячись порушити цю тендітну рівновагу між ними.

— І що тепер? — запитала вона тихо, майже боячись зруйнувати чари.

Бовері всміхнувся — тією особливою, загадковою усмішкою, яка зачаровувала її ще до того, як вона знала, хто він. Він узяв її руку в свою, переплітаючи пальці так, ніби вони були створені, щоб бути разом.

— А тепер, моя зірко, наша казка лише починається.

Він легенько нахилився і знову поцілував її, але цього разу ніжніше, обережніше, ніби закарбовуючи цей момент у вічності.

Раптом її погляд зачепився за столик поруч — там, на білосніжній скатертині, серед келихів і недопитих бокалів шампанського, лежав знайомий букет. Розкішні червоні троянди, з таким же п'янким ароматом, що завжди огортав її гримерну. Її серце тьохнуло.

Тремтячими пальцями вона дістала з-поміж пелюсток маленький аркуш кремового паперу. Її очі пробігли по написаному — всього одне слово, але від нього всередині розлилося тепло, солодке і ніжне, як перший поцілунок.

"Моя."

Елоїза не стримала усмішки. Вона підняла очі на Бовері, її погляд світився щастям. Він лише хитнув головою, ніби кажучи: "Так, це правда".

За їхніми спинами сяяв Голлівуд. У вікнах маєтку танцювало світло кришталевих люстр, гості кружляли в танці, келихи дзвеніли, як мелодія великого міста, що ніколи не засинає. Але вони стояли окремо від усього цього хаосу, у своїй власній історії — історії, що почалася з загадкових записок, ароматів квітів і сподівань.

Елоїза зробила крок ближче, поклала голову йому на плече. Її очі дивилися у нічне небо, а серце знало: вона нарешті знайшла те, чого так довго шукала.

Це було більше, ніж мрія.

Це була її власна голлівудська казка.

Кінець