Читати книгу - "Одна ніч у книгарні, Ель Грей"

Емма відчула, як її пальці тремтять, коли вона перечитувала написаний абзац. Слова були знайомі й водночас чужі, ніби належали їй і комусь іншому одночасно. Вона знала, що це саме той початок, якого вона так довго шукала.

Затамувавши подих, вона знову перечитала текст, намагаючись зрозуміти, як це могло статися. Чи могла книгарня відчути її сумніви, страхи, її нерішучість? Чи це просто дивний збіг? Та хіба бувають такі збіги?

Повільно підвівши голову, Емма озирнулася довкола. Приміщення було спокійним, наче нічого дивного й не сталося. Проте всередині неї вже починали прокидатися інші почуття – цікавість, надія і щось на кшталт подиву перед невідомим, яке тепер не здавалось таким загрозливим.

Вона знову опустила погляд на сторінку. Цей перший абзац був саме тим, чого їй так довго не вистачало, щоб продовжити свою історію. Її власні ідеї раптом почали оживати, слова складалися в речення майже самі собою, і пальці вже свербіли від нетерпіння перенести ці рядки в ноутбук.

Емма тихенько зітхнула і все ще нерішуче відкрила ноутбук. М'яке світло екрану відбилося в її очах, коли вона почала писати. Поступово страх змінився зосередженістю, а тиша книгарні більше не лякала її, навпаки – стала союзником, що оберігав та надихав.

Ніч минула непомітно. Коли перші промені сонця пробилися крізь щілини у віконницях, Емма з подивом зрозуміла, що провела всю ніч за роботою. Вона поглянула на екран, заповнений словами, і вперше за довгий час відчула, що її історія нарешті ожила.

Кінець