Читати книгу - "Ритуал , Анатолій Сергійчук"

— Оля! Повернись! Я вибачаюсь, я все виправлю! — кричав я, але мої слова зникали в порожнечі.

— Це вже не твій вибір, Андрію. Ти не можеш все виправити... ти просто ще не готовий зрозуміти наслідки своїх вчинків, — сказала вона, її голос затих, і її образ зовсім зник.

Я залишився в темряві, сам на сам із своїм жахом і болем, розриваючи душу в пошуках виходу. Але чим більше я думав, тим більше розумів — я не зможу повернути все назад. Моя любов була занадто великою, а наслідки — непоправними.

Я сидів, немов прикипів до місця, не в силах рухатися. Вона зникла так швидко, залишивши за собою лише холодний вітер і тугу, що розривала моє серце на шматки. Її слова лунали в моїй голові, немов відголоски страшної правди, що не хотіла залишати мене. Я відчував, як її біль проник у мою душу, і цей біль став моїм. Він не давав мені дихати, не давав думати. Кожен її погляд, кожне слово... вони кидали мене в прірву, звідки вже не було вороття.

Я зробив все, щоб повернути її, і тепер... тепер я втратив її назавжди. Ця безжальна правда загнала мене в темряву, де я більше не був людиною. Я став лише тінню того, ким був. Кожен подих, кожен рух, кожна думка — вони були тягарем, яким я не міг дихати. Я вбив її, а тепер вона була змушена покинути цей світ назавжди, і це було моєю провиною. Я зруйнував усе, що тільки можна було. І якби тільки я міг повернути час назад, я б не зробив цього. Я б не занурювався в цю темну безодню, де закони життя і смерті переплітаються, а ціна за все — надто висока.

Моє серце билося, наче в кінці світу, хоч для мене він вже й був, і кожен удар був болючим, немов вбивця, що розриває мою душу на частини. Я не міг втекти від цього жаху. Вона сказала, що залишиться зі мною до кінця мого життя, але я не бажав цього кінця. Я не хотів помирати таким чином — з відчуттям, що я ніколи не зможу бути з нею. Мене охопила паніка, і я відчував, як світ навколо починає танути, як останні залишки надії зникають разом з нею.

Тепер мої дні будуть лише рахунком до смерті, і я не зможу змінити цього. Моя душа вже належала до пекла, а разом з нею і все, що я колись любив. Вона більше не була поруч, і все, що залишалося — це страх, самотність і гіркота від того, що я зруйнував все, чого прагнув. Я залишився наодинці з порожнечею, що поглинала мене цілком.