Читати книгу - "Нова Надія Життя, Немеш Іван"

Корабель здригнувся, немов велетень, що прокинувся від сну. Вогненна хвиля охопила стартовий майданчик, а гравітація вп’ялася в тіло Еліс, притискаючи її до крісла.

Перевантаження наростали. Кожен м’яз відчував тиск, легені стискалися, а серце билося так, ніби намагалося пробитися крізь ребра. Вона очікувала цього – місяці тренувань підготували її.

— Висота 10 кілометрів. Все стабільно.

Раптовий ривок – відділення першого ступеня. Двигуни змінили тон, тепер це був не пронизливий рев, а рівномірне гудіння.

— Висота 50 кілометрів. Вхід у мезосферу.

Бортові сенсори показували турбулентність, але корабель тримав курс.

— 90 кілометрів. Лінія Кармана.

Останній бар’єр між Землею та космосом. Здавалось, що гравітація не хоче відпускати її, але потім…

Тиша.

Перевантаження зникли, звук двигунів стих.

Еліс відчула, як її тіло стало невагомим. Кілька секунд вона просто вдивлялася у чорну безмежність за ілюмінатором.

Земля була там, унизу – блакитна, прекрасна, але вже чужа.

Вона відчувала не страх. Не ейфорію.

Лише холодну впевненість: шляху назад немає.

Тиша космосу

Передстартові хвилини тяглися, мов вічність. Вона стояла перед величезним ілюмінатором, крізь який проглядалася Земля—блакитний острів у безкрайньому холодному просторі. В її голові вирувало тисячі думок, але одна домінувала над усіма: Я не можу підвести людство.

Еліс розуміла, що це не просто місія, не просто черговий експеримент. Вона — останній шанс знайти новий дім. Позаду залишилося все знайоме, попереду — лише невідомість.

Вона відвернулася. Ностальгія їй була чужа.

Корабель працював у штатному режимі. Автопілот стабілізував курс, а всі системи показували нормальні показники. Вона розстебнула ремені й обережно відштовхнулася від крісла. Невагомість була дивною, але знайомою – місяці тренувань у спеціальних умовах підготували її.

Еліс перевірила основні модулі корабля. Всі прилади, системи життєзабезпечення, комунікація – все працювало ідеально.

А потім щось змінилося.

Спершу це була просто незначна зміна тиску в кабіні. Датчики не показували нічого критичного, але їй здалося, що повітря стало важчим.

Вона знову глянула в ілюмінатор.

Темрява космосу була безмежною, але… Вона могла поклястися, що бачила там рух.

Еліс застигла. Її рука ще трималася за панель керування, але погляд був прикутий до темряви за ілюмінатором.

Спершу вона подумала, що це могла бути ілюзія – гра світла чи вплив напруги після старту. Але через кілька секунд вона побачила це знову.

Темрява здавалася… рухливою.

Не як метеори чи уламки космічного сміття. Це був не фізичний об’єкт, не тінь. Це було щось інше. Немов сама пустота змінювала свою форму, ворушилася, злегка пульсувала.

На панелі керування пролунав тихий сигнал.

Система: Виявлено невідоме електромагнітне випромінювання.

Еліс різко повернула голову. На моніторах з’явився графік – сигнал мав чітку структуру, але його частота була нестабільною.

Це не могло бути природним явищем.

Її пальці швидко забігали по сенсорній панелі, активуючи протоколи аналізу.

Джерело: невідоме.

Відстань: не визначено.

Сила сигналу: змінна.

Що б це не було – воно не просто існувало. Воно відповідало.

Еліс стиснула зуби, спробувала приборкати напруження. Це міг бути збій у системах. Але її інтуїція підказувала: це не збій.

Це щось там, у темряві.

Вона не зводила очей із моніторів. Сигнал змінювався. Він то посилювався, то затихав, але не зникав.

Вона запустила алгоритм розшифрування. Комп’ютер аналізував структуру хвиль, намагаючись знайти в них закономірності.

Через кілька секунд він видав результат:

Можливий закономірний патерн.

Ймовірність штучного походження: 87%.

Еліс знову подивилася у ілюмінатор.

Темрява більше не була просто темрявою.

Вона рухалася.

Її пульсація стала чіткішою, ритмічнішою. Немов воно… реагувало на неї.

Раптово монітори замерехтіли. На секунду все навколо здалося трохи темнішим, ніби щось витягло світло з кабіни.

І тоді прийшло відлуння.

Глухий, тягучий звук, що пройшовся крізь корпус корабля, змусивши його злегка здригнутися.

Ніяких записів про подібні явища у базі не було. Жодних попереджень про такі сигнали в досліджених секторах.

Еліс уперше за весь час місії відчула те, чого не очікувала.