Книги Українською Мовою » 💙 Містика/Жахи » Межа , Шепіт Оповідачки 📚 - Українською

Читати книгу - "Межа , Шепіт Оповідачки"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Межа" автора Шепіт Оповідачки. Жанр книги: 💙 Містика/Жахи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:
Початок бесіди

Консультація тривала вже майже півгодини.

Катерина й Олександр сиділи на дивані навпроти мене — трохи повернуті одне до одного плечима й поглядами. Наче ця кімната існувала для них умовно — як фон, як декорація. Вони говорили, сміялися, часом сперечалися — наче б то це була їхня улюблена кухня десь вдома, де давно й легко звучить звичне “ти мене не слухаєш” чи “знову все не так”.

Я слухала їх уважно — водночас відсторонено, як і належить — з тієї внутрішньої дистанції, яку тримає кожен фахівець, щоб чути більше, ніж просто слова.

— Ну от скажи мамі, — з усмішкою кивав у бік Катерини Олександр, — що не можна дзвонити по п’ять разів на день. Це ж ненормально, правда?

— А ти не смійся, — відказувала Катерина трохи кусаючи губу, стримуючи посмішку. — У когось із нас хоча б є кому зателефонувати. А не так — “я сам собі режисер”, живу без порад і без контролю.

— Та я й не проти… — хитро знизував плечима Олександр. — Просто у вашій родині без колективної ради рішення не приймаються. Мама, бабуся, сестра — це ж ціла система.

— Зате в тебе її взагалі немає, — спокійно докидала Катерина. — Твій тато — це ж як привид. Дзвонити раз на три місяці й питати “як справи” — це не відносини. Це статистика.

Вони переглядалися й сміялися. Не злісно. Не гостро. Навпаки — по-домашньому.

Я ловила себе на думці, що зазвичай ці перші хвилини роботи з парою сповнені напруги. Мовчання. Обережності. А тут — мимовільна теплота. Наче вони прийшли не до психолога, а на зустріч один з одним.

І все ж… я помічала те, чого не побачив би зовнішній спостерігач.

Катерина дивилася мені в очі. Періодично, природно. Вловлювала мою присутність, зверталася до мене як до третього учасника цієї розмови.

А Олександр… не подивився на мене жодного разу.

Його погляд був прикутий до Катерини — до її обличчя, жестів, голосу. Я відчула дещо, як щось майже фізично присутнє — відгородженість. Його тут наче й не було поруч зі мною. Він наче перебував лише поруч із нею.

Така ситуація здавалося трохи дивною і в ній мені варто було розібратися.

Я дозволила молодим людям поговорити ще трохи — слухала дрібні побутові історії про те, хто не викинув сміття, хто загубив ключі, хто вкотре купив не той хліб у магазині. Вони вміли сміятися одне з одного так, як можуть тільки люди, які довго разом. Без зла. З любов’ю.

І все ж я знала: до психолога рідко приходять ділитися щастям.

Частіше — приходять з тим, що не дає спати вночі. Що душить, стискає груди, ховається за усмішками.

Тому я легенько відклала ручку й подивилася на них уважніше.

— Ви знаєте, — сказала я спокійно, теплим голосом, — мені дуже приємно спостерігати за вашою розмовою. За вашими жартами. Це справді рідкісна радість теплоти. Але скажіть… з яким запитом ви до мене сьогодні прийшли? Що саме вас привело? Чим я можу вам допомогти?

Катерина мовчки зітхнула й поглянула на Олександра. А він… він раптом випрямився, легко всміхнувся й сказав зовсім невимушено:

— Та нехай Катя розповідає. Я, мабуть, піду. Це ж їй треба.

Чоловік вже потягнувся до краю дивану, збираючись встати.

І тоді… я вперше насправді відчула ту незриму межу, до якої ми підійшли.

Ту межу, за якою починалося найголовніше.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межа , Шепіт Оповідачки», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Межа , Шепіт Оповідачки» жанру - 💙 Містика/Жахи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Межа , Шепіт Оповідачки"