Книги Українською Мовою » 💙 Містика/Жахи » Межа , Шепіт Оповідачки 📚 - Українською

Читати книгу - "Межа , Шепіт Оповідачки"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Межа" автора Шепіт Оповідачки. Жанр книги: 💙 Містика/Жахи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:
Справжній запит

Його постать мовчазно завмерла на порозі. Олександр стояв до мене спиною. Не йшов, але й не повертався. Ніби щось чекав. Від мене? Від неї?..

В наступну мить усмішка Катерини остаточно зникла. Очі, повні стриманої ніжності ще хвилину тому, тепер затуманилися болем.

Жінка опустила руку в сумку й дістала аркуш паперу.

Я побачила край документа й уже серцем відчула що це.

Свідоцтво про смерть.

Тиша між нами стала майже фізичною. Важкою. Холодною.

І я зрозуміла.

Ось він — справжній запит цієї зустрічі.

Не сварка про побут.

Не суперечки про батьків.

Катерина досі не відпустила Олександра. А він... він досі стоїть на порозі її життя. На межі — між минулим і тим, що має бути далі.

Мені перехопило подих. Високий рівень емпатії дав відчути частину болю Каті так, ніби в сонячне сплетіння встромили ножа. Проте я розуміла, що свою реакцію не маю права налякати і ще більше заглибити переживання клієнтки.

Це було майже фізичним відчуттям болю, яке миттєво відгукнулося у тілі. Наче в моєму серці з'явилась крихітна тріщина, крізь яку почала просочуватися чужа туга.

Я подивилась на Катю. Її очі — великі, спустошені, як у людини, що раптом опинилася в абсолютній тиші після бурі. Жінка трималася дуже гідно. Але ця стриманість була лише шкаралупою.

Я змусила себе дихати. Глибоко. Вільно. Бо зараз, у цю хвилину, я не мала права провалитися в її біль. Я мала залишитися опорою. Мала тримати реальність для Каті — тоді, коли вона сама тримала для себе його — Сашка.

Я бачила його тепер геть інакше.

Чоловік стояв на порозі мого кабінету — одна нога вже за межею, друга — досі тут. Він не втікав від проблем. Не був примарою у класичному сенсі. Сашко був пам'яттю Каті: її любов'ю, її нездатністю відпустити. Він жив у ній.

Але Олександр не міг більше бути поруч так, як жінка цього потребувала.

Його час серед живих завершився.

Її — ні.

Я зрозуміла, що вони прийшли сюди разом, тримаючись за старий зв'язок, за звичку бути "ми" навіть у відчаї. Але моя задача — допомогти їй вийти звідси самій.

Не покинутій. Не розбитій. А вільній.

Я повільно нахилилася вперед, так щоб наші погляди зустрілися, і дуже тихо, але чітко промовила:

— Катю... Ви зараз не самі. Я поруч. І я буду з вами стільки, скільки буде потрібно.

Вона не відповіла одразу. Її губи здригнулися — так зрадливо й щиро, як здригається серце перед риданням. Але вона кивнула. Ледь помітно.

А десь на порозі тінь, яку я не могла бачити очима, але чула всією сутністю, здається, ворухнулася. І чекала.

Чекала, коли вона сама скаже йому: "Можеш йти"...

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

1 2 3 4 5
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межа , Шепіт Оповідачки», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Межа , Шепіт Оповідачки» жанру - 💙 Містика/Жахи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Межа , Шепіт Оповідачки"