Читати книгу - "Син маминої подруги, Мерайя Д Рок, Мар'яна Доля"

Якісь дивні звуки, що чула лише Кіра. Якісь образи, ледь видимі оку. Ніхто нічого не чув і не бачив, лише вона одна. Голоси, що шепотіли їй щось, та ні слова неможливо було розібрати. Кроки під вікнами, що не лишали слідів, скільки б Кіра не ставила пасток.

Та по справжньому страшно їй стало лише тоді, коли вона змогла записати на телефон тихий шепіт, що тривожив її ночами. Галюцінації неможливо записати на диктофон. Шепіт був, ледь чутний загрозливий шепіт, що лунав, здавалося, одразу звідусіль.

І тоді Кіра наважилася. Вона написала Олегові листа…