Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах 📚 - Українською

Читати книгу - "Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах"

167
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах" автора Шарль де Костер. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 155
Перейти на сторінку:
століття по тому ризикнув створити епічну панораму того, що з усією буттєвою енергією, у вихорах історії, повне життєвих сил гряде — після Середньовіччя. Після Дон-Кіхота.

…Саме один нідерландський історик уперше поділив світовий час на давній, середньовічний і ось «новий». І не випадково. Адже так званий Новий час розпочинається передовсім з нідерландської революції, яка відклалася від Середньовіччя так, як витворені нею енергійні суверенні штати відклалися від заціпенілої іспанської монархії. Отож, Сервантес створив геніально узагальнений художній портрет тієї, хай і героїчної, але вже заціпенілості і закостенілості, а Де Костер — так само дивовижно узагальнений портрет Нового часу, коли він ще справді був новим, аж кипів тим новим.

«Легенда про Уленшпігеля і Ламме Гудзака» — роман-міф. Твір наскрізь фольклоризований, починаючи з першоприсутності у ньому народно-фольклорного героя. При цьому міф і фольклор тут не тільки тема, а й сам спосіб художнього творення, знаряддя до всієї романної образності. Тим самим смислова площа «Легенди» у порівнянні з традиційним реалістичним романом того часу (саме тоді і виникає сам термін «реалізм») надзвичайно розширюється. Письменник справді подає добу у вкрай широкому, «надреалістичному» форматі, у всіх її основоположностях. Доволі нагадати про вічну епічну молодість головного героя і його коханої, яка тут навіть втомилася бути молодою…

Цей напівказковий «умовний» простір-час роману у поєднанні з представленою тут щонайконкретнішою тогочасною нідерландською — і не тільки — історією і дозволяє письменникові виявити-подавати всі бурхливі універсали бурхливої доби, коли руйнувалися старі форми історії на користь нових.

«Легенда» саме у міфологізованій тональності — і в безлічі «мізансцен» — подає рішучий антагонізм поміж головним героєм і двома зловорожими йому монархами. Гранично фольклоризована розповідь з усією впливовістю казки й легенди віддає те, що по суті було головним реальним змістом епохи. Попередня ієрархія світу руйнується, і на зміну їй приходить зовсім новий спосіб людського існування. Тисячолітня влада поставленої над тим світом гіпераристократичної одиниці стає минулим, а відтак уже ним правити будуть не Карл V чи Філіпп II — а тим більше їхні спадкоємці-наступники, — а, патетично кажучи, народ, що його уособленням і постає Тіль Уленшпігель.

«Легенда» Де Костера — то саме роман-міф про тектонічний зсув світової історії від царя до його підданця, який нарешті сам собі стає царем. Те, що стало побутом дев’ятнадцятого століття, у романіста-казкаря постає ще легендою — у вкрай барвистих історичних декораціях століття шістнадцятого.

Чи були ті монархи, батько і син, такими, як у Де Костера? Що ж, у історичного Карла V при деяких зусиллях, напевне, можна віднайти героїчні риси середньовічного імператора — із тих, які вперто намагалися об’єднати-уніфікувати під своїм скіпетром рішуче весь світ. Одна із світоглядних фатаморган власне Середньовіччя… А скажімо, у Шіллера-драматурга, який у своїй якості історика фахово займався «історією відпадіння Нідерландів» (назва його ґрунтової праці) король Філіпп таки зовсім інший, ніж у «Легенді»… А проте, відтак пригадуючи ті постаті, насамкінець тієї згадки наші думки мимоволі та повертаються до тих «легендарних» образів… І це не тільки романний гіпноз Де Костера. Історично реальний Філіпп II. Той, за дотепним виразом чи не Томаса Манна, «Дон-Кіхот зла», у своїх намаганнях зберегти те, що було неуникно приречене, надто вже справді нагадує, здавалося б, аж лубочний у своїй міфологічній однолінійності його «портрет» у Де Костера.

Письменник, отже, щось капітально вгадав у речовині історії — у її великих кризах і перемінах. Саме з нідерландської революції вона зсувається у своїй першоприсутності — від монархії до того, що пізніше назвуть європейською демократією. Але все ж таки — чим є та народоприсутність у романі Де Костера?

Якось так історично склалося, що у європейських літературах тепер уже позаминулого століття з певного його періоду «народне» потроху почало означати «консервативне». Та й не тільки у красному письменстві, а й у суспільному побуті, серед іншого, у політичному житті. Тоді як головного — ультранародного — героя, що проходить тут через весь психологічний і інший спектр існування, разом з тим у консерватизмі аж ніяк не запідозриш: він, Уленшпігель — саме втілення людського пориву, особливої і водночас достеменної «авангардності». Він — справді у передніх лавах історії. Історії, яка, за «Легендою», виносить щонайсуворіший вирок монархам-деспотам, вивільняючи водночас місце… Кому і для чого? Що ж стоїть за тим входженням «народного» на європейський, а по тому і всесвітній обрій? Що несе з собою Уленшпігель?

Всупереч поширеним реакційним передсудам «народне» — то зовсім не синонім «консервативного». «Народне» має свою іншу традицію і тенденцію, яка і визначила світовий пейзаж останніх століть. «Національний».

Уленшпігель — то, за автором, граничне уособлення «фламандського». «Дух нашої матері Фландрії», — як сказано в останніх рядках роману.

«Національне» тут для Де Костера — це аж ніяк не дистанціювання від чужого і взагалі чужинця, від етнічно «не-свого». Не ксенофобія. Ні. Це передовсім — найдавніший, вповні випробуваний людським досвідом спосіб колективного, родового — не-егоїстичного — існування. Конче потрібний цивілізації. А особливо сучасній. Вона має здійснюватися не через великих монархів, цих великих же егоїстів, а саме через ту етнічну і, якщо завгодно, територіальну співдружність людей. Патетично кажучи, хоча б через ту ж «Фландрію»… Як одну із багатьох національно-колективних величин історії — у позитивному її розвитку і напрямі.

«Фландрія», зрозуміло, тут синонімічна всім іншим народам.

…Це вже пізніше, уже після Де Костера, «народне» у бельгійській літературі (і зрештою, не тільки у ній) якось ніби загусло, застигло. Втратило свою першоенергію. Перетворилося на щось справді консервативне, упокоєне і неспішне. На такий собі реакційно-моралістичний докір сум’яттю біжучоі історії. Тоді як «Легенда» — це неймовірної рухливості колосальний образ, ніби роман-гобелен (фламандський винахід!) молодої національної інтенсивності. Тіль Уленшпігель. Тобто «Тільберт» (меткий, рухливий). Так охрестили героя, а по тому він посвячує саму довколишню історію у ту рухливість. У її грандіозні тогочасні метаморфози.

Так, народно-традиційне тут зовсім не консервативне.

А що ж є основним знаряддям тієї інтенсивності і рухливості? А те, що десь уже після Де Костера з катастрофічною швидкістю зникає із національної літератури. І не тільки з неї.

Сміх. Тобто те, що століттями і навіть тисячоліттями було найбільш автентичною традицією народу. Будь-якого, зрештою. Але от «нижньонімецького», Уленшпігелевого, особливо. Сміх як особливе закляття усіх можливих лих і нещасть. Усіх надміру застиглих форм життя. Сміх як стратегія незмінної перемоги над ними.

Колись український письменник Євген Гуцало сказав про твір іншого письменника: це роман, де володарює сміх.

Як шкода, що це сказано не про «Легенду про Уленшпігеля і Ламме Гудзака»… Книга, що у ній справді володарює-панує сміх.

За

1 2 3 4 ... 155
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах"