Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Там, де поховано Адель... 📚 - Українською

Читати книгу - "Там, де поховано Адель..."

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Там, де поховано Адель..." автора Андрій Анатолійович Кокотюха. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 14
Перейти на сторінку:
вона не засне або засне пізніше?

— Тут доведеться покластися на моє слово. Давай, далі ти.

На словах воно все виглядає просто. Вони навіть не думали довго, коли складали цей план.

— Я готую її речі. Ті, в яких вона ходить постійно і могла піти з дому, включно з чобітками й плащем. Разом ми вдягаємо її. Сумочка з документами і різними жіночими дрібницями теж буде приготована. Потім удвох виносимо сплячу Адель. Вкладаємо

на заднє сидіння машини, накриваємо ковдрою. Вивозимо за місто…

— Ти везеш. Сам. Я чекаю вдома.

— Гаразд, везу сам.

Сахно замовк. Починалася найскладніша, найбільш відповідальна, дуже неприємна і небезпечна частина плану. Яку виконувати, як не крути, йому.

У лісі треба її вбити.

Марина переконувала, що Адель нічого не відчує. Вона буде відключена і піде з життя спокійно й тихо. Кожен мріє про смерть уві сні. Марина не може вколоти замість снодійного щось інше, що вбило б Адель. По-перше, це ідея Сахна, і виконавцем мусить стати він. По-друге, кожен такий препарат видається лише після спеціального дозволу, навіщо світитися, тим більше ризикувати спробою вкрасти! Все, що від нього вимагається, — гострим скальпелем чиркнути Адель по горлу, в тому місці, де Марина покаже. Один рух — і свобода.

Ідея справді належала Сахнові. Найцікавіше — він не міг пояснити, чому вирішив убити дружину, просто вона остогидла йому настільки, що іншого способу позбутися людини, з якою прожив десять років, він не знайшов. Починати офіційне розлучення? Довго, нерви, гроші, розмін квартири, своєї ж у неї в столиці нема, з гуртяги забрав, познайомилися цілком випадково на якихось танцях у студмістечку. Ні, офіційний шлях не для нього, а просто вигнати — теж проблеми. Іноді йому здавалося, що він просто намагається вмотивувати бажання позбавити людину життя. В таких випадках потрібен просто поштовх. Ним стала Марина.

Сахно опинився на лікарняній койці із запаленням легенів кілька років тому. Марина — одна з багатьох медсестер, але якось так карти лягли, що на все відділення він виявився єдиним молодим мужчиною, якщо не зважати на хронічно хворого очкарика, котрий, певне, народився з томом Достоєвського і панічно боявся уколів. Був ще шофер-дальнобійник, який вперто лапав усіх медсестер, а оскільки заввідділенням, обтяжений клятвою Гіппократа, не міг вигнати хворого з палати, уколи дальнобійникові робили під його особистим наглядом. Присутність лікаря-чоловіка таки стримувала шанувальника жіночих зваб. Отже, Марина легенько фліртувала з Сахном, і після виписки він міг би забути її, для людей у білих халатах хворі якось не вирізняються за статевими ознаками. Але раптом зустрів її в метро, коли поставив «жигуля» на техогляд. Слово за словом, випили кави. Домовилися про наступну зустріч. А за два тижні вони опинилися вдвох на задньому сидінні його машини в темному подвір'ї.

Обоє були дорослими людьми, Марина лише на п'ять років молодша від Сахна. Тому голови не втратили, поціновували пригоду практично. Марина жила з батьками, це ускладнювало можливість інтимних зустрічей. Отож вирішували проблему в узвичаєний спосіб: квартири приятелів чи просто знайомих, позичені на три-чотири години ключі — поки що такий спосіб життя влаштовував обох. Та одного разу Сахно в ліжку прохопився про те, що Аделаїда їм заважає. Що ж їм — до кінця життя отак ховатися по темних закутках? Отак випливла ця ідея — спочатку напівжартома, немов така собі гра у кримінальну мелодраму, а даті Сахно й незчувся, як захопився…

Згідно з планом, півроку тому він спровокував скандал, довів Адель до істерики, а оскільки обстановка в їхній родині без того була напруженою, в дружини стався нервовий зрив. Потім — ще кілька подібних скандалів, і раптом Сахно запропонував мирову. Ми обоє винні, сказав він тоді, пригорнувши дружину до себе. Усі подружні пари проходять через це. Небезпечний вік, кризова ситуація, ну, ти ж сама розумієш… Найскладніше було миритися в ліжку, та це було необхідно. Ще один легенький поштовх — і Адель погодилася піти до лікаря, серед друзів Сахна виявився непоганий психіатр, професія модна, працює він у приватній клініці, люди йому грубі гроші за консультацію платять, а тебе, мовляв, він по дружбі безкоштовно прийме. Друг-психіатр наперед був підготовлений до того, що Адель прийде зі своїми дурними жіночими проблемами, які вважає, звичайно ж, украй важливими і серйозними. Той вислухав жінку уважно, прописав якісь заспокійливі уколи для загального зміцнення… А у Сахна з'явилася знайома медсестра, що підробляє на дому.

Ну, а далі? Жінка, яка не може завагітніти, — зверталися до лікарів, підтвердять — на цьому делікатному грунті свариться з чоловіком, причому регулярно, і в неї потроху, як то кажуть, їде дашок. Консультації кваліфікованого психіатра, певне, не дуже допомагають. Якось одного разу вона пішла з дому світ за очі, і зусилля чоловіка й міліції розшукати її виявилися марними.

Тіло краще закопати. Марина пропонувала зімітувати самогубство, але ж снодійне при розтині все одно виявлять. Отож треба, щоб труп взагалі не знайшли. Гм, труп… Якось грубо це, Сахнові більше подобається вираз «мертве тіло». Найскладніше — справді вбити… Скальпелем по горлу? Людину, з якою прожив десять років… Невже іншого виходу нема? Ти вже не залишив його собі, Сахно, отож-бо будь мужчиною.

Плакати за нею ніхто не буде. Мати померла три роки тому, жила Адель замкнено, як усі люди з проблемами. Нічого. Скоро проблем у неї не буде.

Тепер уже досить скоро.

3

— Я не з тих, хто про такі особисті речі говорить відверто…

— Розумію, прекрасно розумію. Вам тяжко, та якщо ми будемо знати усе якнайдокладніше, то легше і швидше знайдемо вашу дружину. Адже лікарям розповідають про хворобу, щоб вилікувати її, чи не так?

— Вибачте, але до вашого відомства я не можу ставитися як до лікарської установи. Спілкуючись з вами, швидше захворієш.

— І все-таки ви прийшли в міліцію. Давайте по фактах. Аделаїда часто так невмотивовано зникала з дому?

— Траплялося, але спочатку їй досить було просто потинятися вулицями. Коли це сталося вперше, я злякався. Та

1 2 3 4 ... 14
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Там, де поховано Адель...», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Там, де поховано Адель..."