Читати книгу - "Четверта світова. Інформаційно-психологічна війна, Микола Іванович Сенченко"

На поставлене питання інший американський політик, віце-президент США Ричард Чейні, відповів так: «Сполучені Штати вступили у війну, до кінця якої ми не доживемо, маючи мету управління світом».

Офіційно Четверту світову війну ніхто не оголошував. У цьому її відмінність від Першої (1914–1918 рр.), Другої (1939–1945 рр.) і навіть Третьої (1946–1991 рр.) світових воєн. Формальним початком Третьої світової війни, широко відомої як «холодна війна», прийнято вважати виступ колишнього прем'єра Великобританії Черчілля в Фултоні (1946 р.), коли він у присутності американського президента Трумена оголосив «хрестовий похід» союзу англомовних націй проти комунізму, проти Радянського Союзу. Тим самим Черчілль позначив тоді нову епоху в міжнародних відносинах. За аналогією з Третьою світовою війною за точку відліку Четвертої світової війни можна прийняти 1991 рік, коли президент США Буш-старший після перемоги над Радянським Союзом заявив про необхідність встановити новий світовий порядок. Доктрина нового світового порядку розроблялась американськими геополітиками починаючи з 70-х років, і вперше була оприлюднена президентом Сполучених Штатів Америки Джорджем Бушем у 1991 році. Після закінчення війни в Перській затоці президент Джордж Буш і радник з безпеки генерал Брент Скаукрофт проголосили кінець війни як початок нового світового порядку. Фактично президент США публічно заявив, що загибель Кувейту не була така вже істотна. Єдине суттєве досягнення — це пришестя нового світового порядку. 29 січня 1991 року президент Буш звернувся до свого народу і до Конгресу США зі словами: «На карту поставлено дуже багато і значно важливіше, ніж одна маленька країна. Це велика ідея нового світового порядку, в якому розрізнені нації з'єднаються, поставивши перед собою велику спільну мету — досягти головної мрії людства: миру і безпеки, свободи і справедливого закону. Такого штибу мир вартий нашої боротьби, вартий майбутнього наших дітей».

Сьогодні на планеті Земля ведеться невидима війна світових правителів з країнами і народами за скорочення населення (тому що ресурсів на всіх невдовзі не вистачатиме), перетворення сучасної людини на своєрідного біоробота, поведінку якого можна запрограмувати й промоделювати на комп'ютерах.

Мета війни — створення нового світового порядку, в якому контроль над країнами і народами здійснюватиме світовий уряд.

Небагато політиків і аналітиків кажуть відверто про цю таку очевидну істину. А тим більше майже ніхто не розуміє глибоко і не говорить, що більшість західних держав і Сполучені Штати Америки діють під диктування світового уряду — цих фарисейських містиків, що стоять на вершині етнокультових структур.

На сьогодні явно можна спостерігати дві концепції прагнення світового панування. «Перша: держава США на чолі світової імперії, в яку вона намагається загнати всі інші країни і народи; з іншого боку, аналогічні претензії світового фінансового капіталу, який, спираючись на розгалужену мережу сіоністських центрів і прикуплені еліти деяких держав, намагається встановити свій світовий порядок і забезпечувати контроль планети через фінансові потоки. Там, де потрібно, — фінансовий зашморг затягується, а де не потрібно — ослаблюється. Міжнародний тероризм — це дитя їхніх спецслужб, інструмент глобальної політики», — так бачить ситуацію у світі віце-президент Академії геополітичних наук (Росія) генерал-полковник Л. Г. Івашов.

На мій погляд, Л. Івашов, розділяючи США і світовий фінансовий капітал, помиляється, тому що сіоністські лідери давно вже керують Америкою і не тільки нею. Закономірно постає питання: а яка ж істинна ситуація у самих США? Для відповіді звернімося до роботи обізнаного сіоніста М. Князева — ось його узагальнюючі висновки: «Якщо подивитися останнє, за 1988 р., енциклопедичне видання довідника «Сполучені Штати Америки», то жах проймає від того, що ця країна ще існує в межах своїх кордонів. Стан у соціальній сфері, сімейні відносини, хвороби, рівень і розвиток злочинності, освіти, культури, імпорт товарів й інтелекту, екологія, наркоманія, гомосексуалізм і лесбіянство — все це перебуває в такому стані, що складається несхибна впевненість: від держави залишилася лише сама оболонка. Але це ж — країна сіонізму, що переміг». А перед цим було зроблено зізнання, хто і в ім'я чого керував і керує процесами руйнування і розкладання як в СРСР, Росії і Україні, так і в США: «Окрім Росії і російського етносу під ніж етнічної м'ясорубки потрапили й США. Ту роль, яку цій державі відводив сіонізм, вона вже практично відіграла. Не зі своєї вини, безумовно. Якби її політику визначали англосакси, цього б не сталося».

Якщо обізнаний сіоніст М. Князєв стверджує, що істинним господарем США є сіонізм, то й шлях до світового панування буде проходити через смерть, кров, масове винищення «неповноцінних», пограбування й будь-які інші форми насильства. Але це вже було. Ось що говорив Троцький в 1916 р. напередодні революції: «Ми повинні перетворити її на пустелю, заселену білими неграми, яким ми дамо таку тиранію, яка й не снилася ніколи найстрашнішим деспотам Сходу… Якщо ми виграємо революцію, розчавимо Росію, то на похоронних уламках її зміцнимо владу сіонізму і станемо такою силою, перед якою увесь світ уклякне на коліна. Ми покажемо, що таке справжня влада. Шляхом терору, кривавих бань ми доведемо руську інтелігенцію до повного отупіння, до ідіотизму, до тваринного стану…».

Усе це відбувається й тепер на українській землі, але іншими методами, за допомогою інших видів зброї та з аналогічними результатами.

Ключовим питанням для захисту національної безпеки України, для нашого виживання й творчого розвитку є питання: що таке війна в сучасних умовах і в майбутньому? Якщо в Першій і Другій світових війнах домінували воєнні засоби і традиційна збройна форма боротьби, то в Третій і Четвертій світових війнах явно переважають невоєнні засоби і нетрадиційні, не збройні форми війни. Третю і Четверту світові війни можна цілковито віднести до нового типу війн.

«На мій погляд, — пише російський генерал-майор Л. Шершнєв, — найглибшим дослідником цього нового типу війни є руський офіцер-білоемігрант, видатний політолог XX століття Є. Е. Месснер (1891–1974 рр.), який закінчив свої дні в Аргентині. У своїй праці «Всемирная мятежевойна» він пише: «… я передбачив форму і властивості Третьої світової війни, що тепер розгорнулася на очах незрячого людства в усьому світі». І справді, «незряче людство» в цілому фактично прогледіло Третю світову війну, що завершилася нищівною поразкою Радянського Союзу і комуністичної системи, і не помічає Четверту світову війну, що набирає обертів. Ці війни дуже схожі на ту, яку Месснер називає «всесвітньою заколотвійною», глобальною за масштабами і тотальною за охопленням усіх сфер людського суспільства».

Для