Читати книгу - "Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд"

— Маргарито? — здивовано примружився Аркадій, ніби намагаючись зрозуміти, чи не намахують його очі. — Що ти тут робиш і де Клавдій?

— Клавік із сусідкою, а я до тебе у терміновій справі, — заявила я, не залишаючи дівчині шансу продовжити розмову. Внаслідок чого та — ПЕРЕМОГА — щось невиразно пробурмотіла і нарешті забралася з кабінету.

— Могла б просто зателефонувати.

— Але ж нам телефон учора відключили за несплату! — розлютилася я. Серед того і на тарифи на телефонний зв'язок у цьому королівстві.

— Справді?

— Уяви собі.

— То що за термінова справа? — трохи роздратовано поцікавився чоловік.

— У нас тут зомбі-таргани завелися, — повідомила я, з розмаху поставивши на стіл банку з комахою, очі якої ще світилися зеленим, а тіло демонструвало бурхливе протікання посмертного життя.

— Треба ж, — зацікавився Аркадій. — Звідки це ти взяла?

— А здогадайся! — вигукнула я. — Клавік його підняв!

— Клавік? — закашлявся маг, вдавившись власною слиною. — Серйозно?

— Ні, я прибігла сюди посеред дня, щоб пожартувати, — фиркнула я. — Мабуть, у нього прокинулися твої здібності.

— Бути такого не може. Зазвичай магічний дар прокидається не раніше чотирьох років, а то й зовсім у сім-вісім. А в окремих випадках дехто дізнається, що маги, взагалі будучи вже дорослими людьми з вищою освітою.

— Як бачиш, із усіх правил бувають винятки, — зітхнула я. — І що тепер робити?

— Спочатку заспокоїтися, — констатував Аркадій і клацнув пальцями. Тієї ж миті очі таргана згасли, і він неживо розвалився на дні банки. — Навіть якщо дар у нього прокинувся, це, мабуть, був просто одиничний спалах. Немовлята не здатні акумулювати достатню для заклинань кількість енергії, і тим більше — керувати нею, спрямовуючи в трупи так, щоб вона не розсіювалася. А щоб як слід працювати із цим типом магії, потрібно пройти навчання. Інакше сильні заклинання просто не вдасться створити. Тож не піднімай паніку через те, що дитини вистачило на таргана.

— Сподіваюся, ти маєш рацію. Ой, сподіваюся…

— Заспокойся, Маргарито, — втомлено зітхнув лорд-маг. — А тепер, будь ласка, повертайся додому до дитини і не заважай мені працювати. У мене тут важливі справи.

— Так, звичайно, — пробурчала я, насилу утримавшись від того, щоб додати: «Бачила я, які тут у тебе важливі справи шостого розміру».

Але влаштовувати йому скандал на роботі було не найкращою ідеєю. Тож я, залишивши на столі горезвісну банку з упокоєним зомбі-тарганом, вирушила додому. Про себе зазначивши, що треба буде рознюхати про цю великогруду швабру.

Любі читачі! Будь ласка, не забудьте підписатися на мою сторіночку і додати книгу до бібліотеки, якщо вонавас зацікавила! Також буду дуже рада вашим враженням в коментарях, зірочкам! І друзів сюди кличте - разом веселіше! :)