Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра 📚 - Українською

Читати книгу - "Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра"

730
0
04.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чи є життя після весілля?" автора Ліра Куміра. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 41
Перейти на сторінку:
Розділ 3. Карта та загадка

Ми ледве дочекалися моменту, коли більшість гостей роз'їдеться і після цього з чистою совістю окупували бібліотеку Дрейкардіна.

- Ви навіть не вдали, що раді за мене, - господар приміщення діловито звільняв нам місце на найбільшому столі.

- Ой, та ми за тебе вже цілий рік радіємо, це лише формальність для найвищої знаті, - відмахнулась від нього Амелія, що власне й було правдою. Для нас Дрейк із самого початку став командиром форту, щойно Рін здав повноваження.

- І взагалі, ти там ніби гостей кинув, і сидиш тут з нами, - вирішив його добити мій чоловік, «Д-друзі».

- Ой, можна подумати тим, хто залишився, я там потрібен, вони давно вже п'яні, самі роз'їдуться, якщо не заснуть прямо на підлозі, - не погодився з ним наш капітан.

- Може, ми за справу візьмемося? – особисто у мене ще з часу приїзду в цей будинок руки свербіли.
Сестра думала так само, тому без передмов дістала з сумочки акуратно складений лист і розгорнула його перед нами, не змовляючись, всі нахилилися, намагаючись прочитати те, що там написано:

«У владі Темряви її знайдеш,
Фруктовим соком окропивши.
Свій шлях у нестатках проведеш,
Теплом свічки лише проявивши.
І випробувавши Долю свою
Знайдеш у надрах луску».

- І це все? - Майже в один голос сказали ми всі, на що Амелія кивнула:

- Але тут і їжаку зрозуміло, що мова про луску Крижаної Дракониці, яку б ще таємницю так оберігали? - Мдааа, стільки очікувань, і все дарма.

- Не густо, - констатував Кіларіан, - намагатимемося розгадати загадку? - Хоч ми й засмутилися, але колишнього запалу не розгубили, і синхронно кивнули. Ось я люблю нашу компанію.

- «У владі Темряви її знайдеш», - процитував Дрейк, - Ну, це дуже просто. Потрібно погасити світло, - все тут же з ним погодилися і загасили магічне освітлення, залишивши лише пару свічок, які саме для таких випадків тут і припасовані.

- «Фруктовим соком окропивши…» - перечитав Рін, - лимон або лайм, їхня кислота працює як проявник.

- Оооо... Та ти крутий, - посміялася на чоловіком Христина. - А що на рахунок «Свій шлях у позбавленнях проведеш»? - Тут взагалі нічого не зрозуміло.

- Може, це натяк на важку дорогу. Наприклад, у Пустош, адже там магією не скористаєшся, одже ніяких благ, звідси і поневіряння, - не те щоб мені хотілося блиснути розумом, не та ситуація, просто у нас так прийнято – кожен каже що думає, якщо в нього є ідея.

- Згодна, пропустимо, - сестра мене підтримала, і прочитала наступний рядок, - «Теплом свічки лише проявивши». Ну це точно лимонний сік та свічки. Дрейк? – друг зрозумів із півслова:

- Тоді може ще й гарячішого захопити? - Хлопці розсміялися, але як не дивно ніхто з нас пропозицію не відмілив.
Поки господар маєтку добував нам потрібні інгредієнти, ми ухвалили, що останні два рядки зрозумілі без розшифровки, що пробравшись по непривабливій Пустоші ми дістанемося до мети і знайдемо луску.

- Як ви гадаєте, тут карта? - Найнетерплячішою виявилася Амелія. - Мені здається, що так.

- Цілком імовірно, - Кіларіан обійняв свою дружину, пропонуючи нам усім переміститися на дивани, якщо вже з розшифровкою так швидко покінчено.
Дрейкардин повернувся незабаром. В одній руці у нього була таця, а в другій пара пляшок з напоєм. Кілька лимонів ми відразу видавили на сік, занурюючи в нього принесений Амелією лист із загадкою. Далі пішла просушка над вогнем свічки, який завдяки Христині ми поступово розподілили під папером, і ось перед нами постала справжнісінька карта.

- Це ж Пустош. Круто, - чулося з усіх боків, на що моя сестра висловилася, вказуючи на свою превагу:

- Ха! Я ж казала! А ви мені не вірили, - довелося нам повинитися і з цікавістю вп'ятися на двовимірну картинку, що постала перед нами, поряд з якою виявився і новий текст на старому прислівнику, якого ніхто з нас не знав.

- Завтра я планувала в академію, можу у професора Сноуга спробувати дізнатися, але по-хорошому йому тільки б текст показати, без карти, - не те щоб я не довіряла чоловікові, але...

- Я зроблю скопію, - запропонував мій чоловік, і всі відразу ж погодилися.


Шановні читачі, пропоную до Вашої уваги приблизний варіант карти, знайденої Амелією:

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 ... 41
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра"