Книги Українською Мовою » 💙 Зарубіжна література » Біблія, Невідомий Автор 📚 - Українською

Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

145
0
31.03.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Біблія" автора Невідомий Автор. Жанр книги: 💙 Зарубіжна література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 313
Перейти на сторінку:

І хай рояться вони на землі, і хай на землі вони плодяться та розмножуються.

18 І вийшов Ной, і з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.

20 І збудував Ной жертовника Господові. І взяв він з кожної чистої худоби та з кожного чистого птаства, і приніс на жертовнику цілопалення.

21 І відчув Господь пахощі любі, і в серці своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий з юності її. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то я вчинив був.

22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, холоднеча та спека, літо й зима, день та ніч не припиняться!


Буття 9

1 І поблагословив Бог Ноя й синів його та й промовив: Плодіться і розмножуйтеся та наповнюйте землю!

2 І боятиметься вас, і тремтіти перед вами буде уся звірина землі і птаство небесне, і усе, чим роїться земля, і усі риби морські. У ваші руки віддані вони.

3 Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену траву, я віддав вам усе.

4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.

5 Я зажадаю крові за життя, з усьго живого зажадаю її, з руки кожної людини я зажадаю за душу людську.

6 Хто проллє кров людську, то пролита буде його кров, бо створена людина за образом Божим.

7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, наповнюйте землю та розселяйтеся по ній!

8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним:

9 Ось я укладаю свою угоду з вами та з вашими нащадками по вас.

10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби і серед усієї земної звірини, з усіма, що виходять з ковчегу.

11 Я укладаю угоду свою з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою, і більше не буде потопу, щоб землю нищити.

12 І Бог промовляв: Оце знак угоди, що укладаю я з вами і з кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:

13 Я веселку свою дав у хмарах і стане вона за знак угоди між мною та між землею.

14 І коли над землею нахмариться, то буде виднітися в хмарах веселка.

15 І я згадаю про свою угоду з вами і з кожною душею серед усього живого. І більш не буде вода для потопу, щоб знищувати всяке тіло.

16 І буде веселка у хмарах, і побачу її, і згадаю про вічну угоду між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.

17 І сказав Бог до Ноя: Це знак угоди, що я уклав з кожним тілом, що воно на землі.

18 Сини Ноєві, що вийшли з ковчегу були: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.

19 Оці троє були сини Ноєві і від них залюднилася вся земля.

20 І займався Ной землеробством, і насадив виноградник.

21 І пив він вино та й упився, і оголився всередині свого намету.

22 І побачив Хам, батько Ханаанів, голизну батька свого, та й розповів обом братам своїм надворі.

23 Взяли тоді Сим та Яфет одяг, поклали обидва на плечі свої і позадкували, щоб прикрити голизну батька свого. І не бачили вони голизни батька свого.

24 А Ной витверезився від свого вина, і дізнався, що зробив його син наймолодший.

25 І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм братам!

26 І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!

27 Хай Бог поширить Яфета, і хай пробуває в наметах він Симових, і хай Ханаан рабом буде йому!

28 А Ной жив по потопі триста п'ятдесят років.

29 А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот п'ятдесят років. Та й помер він.


Буття 10

1 Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народилися сини по потопі:

2 Сини Яфетові: Гомер і Магог, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.

3 А сини Гомерові: Ашкеназ, Рифат, і Тогарма.

4 А сини Явана: Еліша, Таршіш, і Киттим, і Доданим.

5 Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожен за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх.

6 А сини Хамові: Куш і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.

7 А сини Кушові: Сева і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.

8 Куш же породив Німрода, він першим з могутніх на землі.

9 Він був дужий мисливець, що противився Господові. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець, що противиться Господові.

10 А початком царства його були: Вавілон і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.

11 З того краю вийшов Ашшур та й збудував Ніневію і Реховот-Ір, Калах

12 і Ресен між Ніневією та Калахом, він оте місто велике.

13 А Міцраїм породив лудів, анамів, легавів, нафтухів,

14 патрусів і каслухів, від яких пішли филистимляни і кафторії.

15 А Ханаан породив Сидона, свого первістка та Хета,

16 евусеянина, амореянина, гіргашеянина,

17 хіввеянина, аркеянина, синеянина,

18 арвадеянина, цемареянина і хаматеянина. А потім розпорошилися роди ханаанянина.

19 Ханаанські кордони сягали від Сидону до Герару, в напрямку Гази, і до Содому, Гоморри, Адми й Цевоїму, в напрямку Лашу.

20 Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.

21 У Сима, пращура всіх синів Еверових, старшого брата Яфета, теж народилися нащадки.

22 Сини Симові: Елам, Ашшур, Арпахшад, Луд і Арам.

23 А Арамові сини: Уц, Хул, Гетер і Маш.

24 А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.

25 А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому було Пелег, бо за днів його поділилася земля, а ім'я його брата — Йоктан.

26 А Йоктан породив Алмодада, Шелефа, Хасар-Мавета, Єраха,

27 Гадорама, Узала, Диклу,

28 Увала, Авімаїла, Шеву,

29 Офіра, Хавілу і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.

30 А оселя їхня була від Меші до Сефару, гористої місцевості на Сході.

31 Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.

32 Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І пішли народи з них на землі по потопі.


Буття 11

1 І була всій землі одна мова та слова одні.

2 І як рушили вони на Схід, то в Шинеарському краї рівнину знайшли і оселилися там.

3 І сказали вони один одному: Наробимо цегли і добре її випалимо! І була для них цегла замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.

4 І сказали вони: Тож місто збудуймо собі та башту верхівкою аж до неба. І створимо для себе ім'я, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.

5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.

6 І промовив Господь: Один це народ і мова одна для всіх них, а це ось початок їхньої праці. Не буде тепер нічого для них неможливого в їхніх задумах.

7 Тож зійдімо і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.

8 І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.

9 І тому то названо ім'я йому: Вавілон, бо там змішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.

10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста років та й породив Арпахшада, через два роки по потопі.

11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ятсот років. І породив він синів і дочок.

12 А Арпахшад жив тридцять п'ять років та й породив він Шелаха.

13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотириста три роки. І породив він синів та дочок.

14 Шелах же жив тридцять років та й породив він Евера.

15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотириста три роки. І породив він синів та дочок.

16 Евер же жив тридцять чотири роки та й породив він Пелега.

17 І жив Евер по тому, як породив він Пелега, чотириста тридцять років. І породив він синів та дочок.

18 Пелег же жив тридцять років та й породив Реу.

19 І жив Пелег по тому, як породив Реу, двісті дев'ять років. І породив він синів та дочок.

20 А Реу жив тридцять два роки та й породив Серуга.

21 І жив Реу по тому, як породив Серуга, двісті сім років. І породив він синів та дочок.

22 А Серуг жив тридцять років та й породив Нахора.

23 І жив Серуг по тому, як породив Нахора, дві сотні років. І породив він синів та дочок.

24 А Нахор жив двадцять дев'ять років та й породив він Тераха.

25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сото дев'ятнадцять років. І породив він синів та дочок.

26 Терах же жив сімдесят років та й породив Аврама, Нахора і Гарана.

27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, Нахора і Гарана. А Гаран породив Лота.

28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.

29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці було Сара, а ім'я Нахоровій жінці було Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька й батька Іски.

30 А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.

31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, онука свого, і Сару, невістку свою, жінку свого сина, Аврама та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до Ханаанського краю І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.

32 І було днів Терахових двісті п'ять років. І Терах помер у Харані.


Буття 12

1 І промовив Господь до Аврама: Залиш землю свою і родину свою, і оселю батька свого та йди до краю, який я тобі покажу.

2 І народом великим тебе я зроблю, і поблагословлю я тебе, і звеличу ім'я твоє, і будеш ти благословенням.

3 І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!

4 І відправився Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят п'ять років, як виходив з Харану.

5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і весь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Ханаанського краю. І до Ханаанського краю вони прибули.

6 І перейшов Аврам по краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А в цьому краї сидів ханаанянин тоді.

7 І Господь з'явився Авраму й сказав: Я дам цей край нащадкам твоїм. І він збудував там жертовника Господові, що з'явився йому.

8 А звідти він рушив на гору, що на схід від Бет-Елу, і намета свого поставив, на захід від Бет-Елу, а від Гаю на схід. І він збудував там Господові жертовника, і кликав Господнє ім'я.

9 І подавався Аврам усе далі на південь.

10 І стався був голод у краї. І пішов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у краї тяжкий настав.

11 І сталося, як він наблизився до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Ти жінка вродлива з обличчя.

12 Як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе залишать живою.

13 Скажи ж, що ти сестра моя, щоб добре було через тебе мені, і щоб не вбили мене.

14 І як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.

15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном.

1 2 3 4 ... 313
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біблія, Невідомий Автор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біблія, Невідомий Автор"