Читати книгу - "Джерело, Ларія Ковальська"

- Де ти є, Тарасе? – Суворо спитав батько.

- Я був з Еммою, возив її до лікарів! – Відповів Тарас.

- Негайно їдь до офісу. Завтра до нас приїжджають потенційні партнери зі столиці. Потрібно підготуватись до зустрічі.

- Хто це? Я щось не чув нічого такого.

- Ще пів року тому Артем з ними переписувався. Лише сьогодні вони дали відповідь, ми зранку отримали лист на електрону адресу, а потім я їм перетелефонував. Вони будуть взавтра зранку. Потрібно забронювати їм місця в готелі, потім показати наш офіс, розповісти як ми працюємо, а на вечір організувати культурну програму.   

- То виходить, що в село я сьогодні не потраплю? – Розчаровано спитав Тарас.

- Тарасе, ти вже геть з глузду з’їхав. Справа, в яку ми з братом все життя вкладалися, розвалюється. Ви з Артемом все кинули, а тепер, коли з’явилась нагода трохи покращити ситуацію, ти переживаєш, що не потрапиш у село? Що в тебе в місті немає де жити? Та ще й матір хвилюється!

- Просто в мене в селі справи…

- Які в тебе можуть бути справи? Зателефонуй до діда та скажи, що приїдеш іншим разом, там нічого терміновано немає. А тут ти маєш повністю зосередитись і зробити все якнайкраще!

    Батько від’єднався. Тарас був у розпачі. Він подумав, що останнім часом неприємності його просто переслідують. Хотілось все кинути і поїхати до Соломії. Благати її вислухати його. А потім ніколи не залишати. Але ж не послухати батька він не міг. Тарас  повернувся до Емми, заплатив за її замовлення та відвіз її додому. А потім прийнявся виконувати вказівки батька.