Читати книгу - "Петро Дорошенко"

Марієнбурґ – давня назва польського міста Мальборка. Колись саме тут містилася резиденція магістра Тевтонського ордену.

Розповідь про наругу над могилами гетьмана та його сина досить популярна, але, приміром, відомий історик І. Крип’якевич переконаний, що це не більше ніж міф.

Другу частину скарбниці вдалося захопити Іванові Сірку.

Важливішу ще й тому, що до 1665 року до цього полку входили чотири сотні на лівому березі Дніпра.

Случ – річка в Хмельницькій, Житомирській і Рівненській областях України. Права притока – річка Горинь.

За дуже приблизними оцінками, у 60-х роках XVII ст. втрати населення на Правобережжі в порівнянні з 1648 роком становили 65—70%. За винятком лише Кам’янець-Подільського, не було більш або менш значного міста чи містечка, яке в ході війни не руйнувалося б по декілька разів.

Корогва – назва військового кінного підрозділу в козацькому і польсько-литовському війську. Цим же словом називали військовий прапор.

Так називали польських солдатів.

Грабянка називає його Дацком, Маркевич у своїй «Історії Малої Росії» пише, що полковником, призначеним Брюховецьким, був російський чиновник Дашков. Часто зустрічається і таке ім’я полковника, як Данило Єрмолаєнко. Чи не тому деякі літописці називають його Данком?

Його і було укладено 1686 року.

Польний гетьман – друга за значенням особа у військовій ієрархії Речі Посполитої після великого коронного гетьмана.

Чамбул – кінний загін.

Системний аналіз особливостей військової тактики, застосовуваної полководцями того часу, виходить за рамки нашої книги. Проте не можна не відзначити той факт, що подібне застосування польових укріплень для розділення військ противника, організації ефективної вогнепальної оборони, заощадження сил, взаємодії артилерії з кавалерією було передовим методом. Через 42 роки під Полтавою саме так діятиме Петро I.

Особливо образливий пункт для мешканців Запорозької Січі. Фортецю Кодак приблизно на місці нинішнього Дніпропетровська свого часу збудували поляки, зокрема для контролю над козаками. Ті не раз руйнували її, проте поляки відновлювали знову. Тепер же звідти за ними, очевидно, повинні були стежити московські служиві.

Докладніша розповідь про прийняття Дорошенком турецької протекції – у наступному розділі.

Грабянка стверджує, що Дорошенко рухався не на з’єднання з військами Брюховецького, щоб потім разом бити росіян, а навпаки – перегородити шлях лівобережному гетьманові, який ішов у Котельву, де стояли сили Ромодановського.

Дещо інакше виглядають ці події у викладі ніжинського протопопа Сімеона. Він писав, що спочатку Дорошенко послав до Брюховецького десятьох сотників, які зажадали в нього передати правобережному гетьманові свої клейноди. Ці сотники були схоплені і відправлені в Гадяч. Коли ж на поле прийшло все військо Дорошенка, старшина і козаки Брюховецького вже без будь-яких послів напали на свого командувача.

Згодом гетьман запевняв короля, що турецьке підданство було лише хитрим дипломатичним кроком з метою захистити Україну від татарських набігів.

Нагадаємо, що розширена рада в Корсуні, на якій прихильники Дорошенка прийняли турецьку протекцію, відбулася за місяць до ради на Січі, котра обрала гетьманом Суховієнка. Кримський хан явно намагався вести політику, незалежну від Стамбула.

Натяк на те, що Дорошенко домагався в турків згоди на своє довічне гетьманство з можливістю переходу його в спадщину.

Чернігівське воєводство давно вже не перебувало в руках поляків, але це не означало, що в Речі Посполитій буде скасовано відповідну посаду.

Ахеронт – в античній міфології річка в підземному царстві. В алегоричному розумінні слово вживалося для позначення глибини і жахів пекла.

Єдиної думки в істориків щодо ходу кампанії немає. Одні пишуть, що Сірко і Ханенко зі своїми силами воювали на Поділлі разом з поляками. Інші стверджують, що