Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Екст, Геннадій Обушній 📚 - Українською

Читати книгу - "Екст, Геннадій Обушній"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Екст" автора Геннадій Обушній. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30 31 ... 76
Перейти на сторінку:
йшов по біговій доріжці до людей. Йшов смішно, немовби граючи, недбало розкидаючи лапи. Дуже пропорційний такий же кудлатий хвіст гордовито піднятий і трохи погойдується в такт ходи. Пройшов повз глайдер, трохи скосивши на Луїзу око дивовижного блакитного кольору. І виразно підморгнув! Потім ліг на біговій доріжці навпроти хлопців і застиг, по-собачому підібгавши хвіст.

Пілоти відсміялися і обговорювали, який же це розумник зробив таку голограму. Хто ж це приколюється? А зроблено добре! Пес, як справжній! Очиська, хвостище, а ікла які!

Заспокоїлися й продовжили гру, іноді поглядаючи у бік звіра. Все йшло, як йшло, доки м’яч не відлетів до нього. Голограма штовхнула м’ячика, і той слухняно полетів назад на поле, прямо в руки Пітеру. Той зловив м’яча й розвернувся до хлопців. І все, веселощі закінчилися. До всіх дійшло, що голограма не може штовхнути м’яча. Отже, це не голограма. Якщо це не голограма, то що?

Апаратура мадам Луїзи знову ожила, на цей раз у багряних барвах, реакція на крайню небезпеку. Всі завмерли. Паузу порушив звір. Він піднявся, вийшов на поле, підійшов до м’яча метрів за тридцять від воріт. Помацав, понюхав і покатав м’ячик своїм метровим п’ястуком, а потім легенько тицьнув його до воріт. Промахнувся, але поруч зі штангою. Другий м’яч пролетів над воротами, практично по центру, а третій красиво влетів точно в середину.

Звір радісно кивнув головою, відчувши задоволення від свого досягнення. Озирнувся в пошуку наступного м’яча. А вільних м’ячів немає, всі у скам’янілих екстів. Собака благально витягнув морду до Френка, і той підсвідомо штовхнув м’яча гостю. Удар — попадання. І знову пас, удар, попадання. Скоро всі м’ячі, не рахуючи двох перших, були у воротах.

Що далі? Люди, як і раніше, не рухалися, собака теж стояв на місці і крутив головою, поглядаючи на екстів. Потім виразно зітхнув і сів, підносячись кудлатою горою. Пауза затягувалася, а фізіологія екстів почала приходити в норму.

Гість знову проявив ініціативу. Встав, пішов до воріт і одним рухом вигріб у поле всі м’ячі. Потім розвернувся і став, як воротар. І навіть трохи присів, посовавшись для зручності. Видовище ще те. Зад впирається в сітку, хребет треться об штангу, а голова стирчить з воріт на добрих два метри.

Ексти перезирнулися, нарешті зрушили з місця і зібралися в купку. Чомусь упівголосу швидко обговорили становище. Що він хоче? Пограти? Добре, пограємо. Хто перший? Хочуть усі. Викинули по-старому на пальцях, дісталося Пітеру.

Він узяв м’яча, поставив метрів за п’ятнадцять, демонстративно розбігся і вдарив, цілячись між лапи звіра. Легкий рух — і м’яч притиснутий до землі правою лапою. Ще рух — і м’яч відкотився до Френка.

Френк ударив сильніше, низом праворуч. Гість узяв. Нік безцеремонно з усієї сили вдарив у верхню дев’ятку. М’яча спіймано. Скоротили дистанцію до пенальті і по-справжньому били ще хвилин п’ятнадцять. Захекались, але не забили жодного разу. Гість виявився дуже рухливий, з доброю реакцією. Незважаючи на велику масу, рухи були легкі й швидкі.

Нарешті звір вийшов із воріт і розтягнувся на землі в класичній собачій позі, поклавши голову на витягнуті лапи. Втомився? Ексти стояли осторонь і тихо перемовлялися.

Мадам Луїза, виявляється, не розгубилася, і весь час знімала те, що відбувається особистим комунікатором і апаратурою глайдера.

Гість устав, обережно взяв у пащу один м’яч, кивнув головою і понісся в ліс метрів за двісті від стадіону.

Все, кінець першого епізоду. Тривалість 22 хвилини.

У всіх учасників взяли свідчення. Всім нагадали про нерозголошення, інформацію закрили, звіт відправили нагору. Шлях відходу звіра вивчений, але простежити вдалося тільки на сто метрів у ліс, бо він зник.

Ретельно оглянули всю територію Бази, одного з найбільш закритих об’єктів Федерації. Жодного сліду постійного або тимчасового перебування сторонніх не виявлено. Комітет дуже серйозно поставився до події. Периметр, стадіон і всі глайдери оснастили додатковою апаратурою. Негайно зібрали і відправили на Базу армійську спецгрупу. З орбіти прикрилися групою Кайманів.

Епізод другий. За три тижні

Місце те ж саме. Нова група з трьох екстів. Лікар — міс Наталі, молода інтерн, спортивного складу. Сюжет приблизно той же. Але Наталі встигла включити тривожну сигналізацію, а миттєво піднята служба безпеки ввімкнула всі системи спостереження.

Реакція екстів була не настільки гострою, як у першому епізоді. Чутки все ж таки розповзлися, люди є люди. Епізод тривав 20 хвилин і закінчився таким же зникненням об’єкта.

Знову ретельний огляд території і встановлення додаткового обладнання. Крім того, з усіма, хто знаходився на Базі, проведено інструктаж про поведінку при можливих нештатних ситуаціях.

Епізод третій. Ще за три тижні

Нова група з шести екстів, новий лікар. Сюжет відрізняється. Гість з’явився, коли ексти грали три на три на малому полі. Пілоти не розгубилися, помахали прибульцю і продовжували гру. Він підійшов, сів і уважно спостерігав за тим, що відбувається, не втручаючись.

Гра закінчилася, і ексти пішли до басейну. Собака слідом. Деякий час дивилася, як люди плавають. Ранкова норма — одне коло.

Гість помацав лапою воду і задумався. Потім, як тільки ексти вийшли з басейну, стрибнув у воду. Хвиля піднялася на два метри. Плив гість своєрідно, склавши задні лапи, як ласти. Передні витягнуті. Але плив дуже швидко. Пройшов коло, вистрибнув з басейну і що?.. Обтрусився, піднявши хмару бризок. Потім повернувся на поле, взяв черговий м’яч і безслідно зник у лісі, як завжди.

Епізод четвертий. Рівно за три тижні

Сюжет інший. Місце те ж, стадіон. П’ята година ранку. Охоронець, колишній екст, на глайдері оглядає територію. Поруч біжать дві собаки, улюбленці охоронця, маленький фокс і представницький коллі. Тиша, легкий вітерець. Поперек бігової доріжки лежить кошлатий пагорб гостя. Охоронець зупинився і доповів. Гість підняв голову, глянув на собак і ті, які щойно пустували, тихо підійшли до звіра і вляглися навпроти, голова до голови, за півтора метри. Дивилися один на одного і мовчали. Охоронець так само, мовчки, знімав усю сцену. Можна тільки здогадуватися, що відбувалося. Між тваринами, безумовно, виник контакт.

Тишу порушують тупіт і голоси. Група екстів, одинадцять осіб, прибігла на фізо. Гість піднявся і пішов із доріжки на поле. Собаки разом із ним. Вляглися знову, але інакше. Собаки лягли поруч із головою звіра, і вся група спостерігала за розминкою.

Проінструктовані ексти намагалися не виказувати своєї цікавості, але невпинно поглядали в бік «глядачів». Цього разу гість не грав і не плавав. Зник так само. Тривалість епізоду — тридцять одна хвилина.

Епізод п’ятий. Чітко за три тижні

Сюжет інший. Місце дії там

1 ... 29 30 31 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Екст, Геннадій Обушній», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Екст, Геннадій Обушній"