Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська 📚 - Українською

Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська" автора Олександр Віталійович Красовицький. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30 31 ... 137
Перейти на сторінку:
немає»,  — наголошується в повідомленні.

21 квітня 2014 року

• Андрій Курков «Щоденник Майдану та війни»

[Слов’янськ] 21 квітня. Великодньої ночі з суботи на неділю на в’їзді до міста Слов’янська Донецької області сталося «Великоднє диво». «Беззбройні мирні громадяни» — представники сепаратистів, які охороняли блокпост на дорозі, що веде до міста, — зупинили напад численної банди бойовиків, яка прибула на чотирьох бездорожниках, а також зрешетили кулями та спалили дотла дві машини супротивника. Але диво полягало не в тому, що беззбройні громадяни змогли зрешетити кулями нападників, а в тому, що серед сажі та попелу машин, які згоріли дотла, було виявлено зовсім не пошкоджені вогнем новенькі стодоларові купюри, а також не знищені вогнем новісінькі візитки лідера «Правого сектора» Дмитра Яроша.

Це відразу змусило згадати біблійну легенду про неопалиму купину. Так, не все згоряє в полум’ї нинішнього україно-російського конфлікту! Але на цьому все одно чудеса в Слов’янську не закінчуються. Сепаратисти, які не бажають розмовляти з українськими журналістами, розповіли російським тележурналістам про трьох убитих зі свого боку і про «до семи вбитих» із боку супротивника. Щоправда, сказали «беззбройні громадяни», своїх убитих і поранених численні «націоналісти-бандерівці» відвезли з собою на двох машинах, які залишились у них. При обстеженні місця гаданого бою слідів крові взагалі виявлено не було, а єдиним відомим убитим виявився житель сусіднього села, який повертався на своїй машині повз блокпост додому і, схоже, його було вбито до гаданого бою самими «захисниками блокпоста». Принаймні жителі ближнього села впевнені, що їхнього сусіда вбили для «картинки», яку потім показали по російському телебаченню. Про решту вбитих «захисників блокпоста» — ні слова, що наштовхує на думку про те, що коли там і були вбиті люди під час цієї провокації, то виявилися вони скоріше за все російськими громадянами, а не місцевими жителями. Адже місцевих жителів легко розпізнати, та й родичі вже забрали б їхні тіла та зайнялися б підготовкою до похорону. А похорон — дія публічна, його від громадськості не сховаєш.

Так, чудеса за часів великих релігійних свят трапляються. Одне чудо обіцяла Україні й Росія: відразу кілька російських політиків, а також самопроголошений прем’єр-міністр Криму Аксьонов заявили, що великодньої ночі на території Донбасу з’явиться колишній Президент України — втікач Віктор Янукович. Україна «напружилася». Журналісти почали фантазувати з приводу його маршруту: мовляв, як, де і яким чином він опуститься на українську землю. Більшість дійшли висновку, що його таємно і вночі російські військові доставлять на український берег Азовського моря і там передадуть у руки його прихильників із Донбасу, які привезуть його просто до Святогірського монастиря поблизу Слов’янська, і звідти з іконою в руках він поведе за собою своїх прихильників у атаку на Київ. Одначе цього дива не сталось, і вже в понеділок згаданий лідер Криму Аксьонов, затверджений Володимиром Путіним як російський чиновник високого рангу, повідомив у «Твіттері», що Янукович злякався, але він обов’язково з’явиться в Донбасі 11 травня.

Ця обіцянка з конкретною датою наступної «висадки» Віктора Януковича на українську землю дозволяє побачити плани Росії щодо найближчого майбутнього України більш ясно. 9 Травня в Росії і в Україні святкуватимуть черговий День Перемоги над фашистською Німеччиною. Зазвичай цей день використовується російськими та проросійськими силами, зокрема й комуністами, для провокацій. Комуністи виходять на демонстрації з радянською символікою, з червоними прапорами, чим одразу привертають увагу і українських націоналістів, і просто супротивників комунізму та радянського минулого. Радянське минуле досі глибоко сидить у думках і серцях багатьох жителів Донбасу, і з огляду на нинішню економічну ситуацію можна легко уявити собі, що демонстрації, присвячені Дню Перемоги, будуть масовими і можуть легко, за допомогою своїх і російських «режисерів», перетворитися на масові заворушення, на нові захоплення адміністративних будівель, на атаки на військові частини та відділення міліції і Служби безпеки. І тоді в найрішучіший момент мусить з’явитися «рятівник Донбасу» Віктор Янукович.

Ясно, що сам Янукович ніякого бажання повертатися в Україну не має, а значить це, що всі операції з його можливою участю плануються російськими спецслужбами. Спецслужби поспішають розіграти «карту Януковича» перед президентськими виборами в Україні. Після них від живого Януковича Росії ніякої користі вже не буде.

У самому Слов’янську, повністю контрольованому сепаратистами, відбулися погроми будинків, які належать циганам. Представники сепаратистів заявили, що проведені погроми були цілком «законні», оскільки під час погромів одночасно проходили обшуки циган, підозрюваних у торгівлі наркотиками. Також цілком «законними» представники сепаратистів вважають захоплення в заручники двох українських журналістів і утримування під охороною в невідомому місці колишнього мера Слов’янська Нелі Штепи, що спочатку підтримала сепаратистів, але потім виступила проти них, заявивши, що сепаратистами насправді керують російські офіцери спецслужб.

Телевежу в Слов’янську теж захоплено сепаратистами. Всі українські канали відключено, зате включено всі російські та розпочав мовлення новий «слов’янський телеканал», який у першу чергу повідомив, що владу в Києві захоплено євреями.

У сусідньому Луганську сепаратисти, які захопили будівлю Служби безпеки України, вже говорять не про «Донецьку Народну Республіку», в яку мусила б увійти й Луганська область, а про окрему «Луганську республіку». Мабуть, їхні надії на військову допомогу Росії зменшуються.

• Зведення новин

Терористи вбили жителя Донецької області і видали його за «бойовика« Правого сектора »?

Як повідомляє Цензор.НЕТ, так стверджують деякі користувачі соцмереж. За інформацією Roman Burko на Фейсбук, вбитий на блок-пості в Слов’янську чоловік — місцевий житель. Є й деякі подробиці вбивства.

«Убитий — Повелко Павло. Місцевий житель з с. Олександрівка Слов’янського району. Сьогодні вдень його родичі ходили по селу, збирали гроші на похорон. У нього залишилася дружина з двома маленькими дітьми. Вночі він їхав на автомобілі. Його зупинили на блокпосту і розстріляли. Машину спалили. Всі односельці, з ким спілкувався наш джерело, кажуть що Павла підставили і вбили заради інсценування нападу «Правого сектора» і сюжету для новин на російських каналах. Ось які криваві новини створюються для російського ТБ », — пише Roman Burko.

• У Краматорську люди в камуфляжному одязі, озброєні автоматами, захопили міськвідділ міліції. Як повідомляє Краматорськ.Info, начальника міськвідділу Віталія Колупая відвезли в невідомому напрямку. «Бійці, які захопили будівлю міськвідділу міліції, вимагають видати їм зброю. Ведуть себе нахабно і безцеремонно»,  — зазначає видання.

• На «народному віче», яке проходить у Луганську під стінами СБУ, визначилися з датами і етапами референдуму. Про це повідомляє видання «0642». Згідно з повідомленням, керівництво сепаратистів вирішило провести референдум в кілька етапів, щоб забезпечити йому «законні» підстав. Таким чином, перший етап

1 ... 29 30 31 ... 137
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська"