Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Не чужі, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Не чужі, Аріна Вільде"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не чужі" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30 31 ... 97
Перейти на сторінку:

— Ні. Усе гаразд. У мене друг автомайстерню тримає, він йому зробить за моїм проханням. Ти як? Не постраждала? — Давид повертає голову в мій бік, дивиться вичікуючи, а я ніяковію під його поглядом. А ще раптом згадую, що прислала йому свою фотку. І що він бачив мої трусики.

— Все добре. Просто злякалася трохи, — запевняю його. — Я б сама доїхала додому, тобі, напевно, на роботу потрібно.

— Я закінчив на сьогодні. У тебе передня фара розбита й передок добре пом’ятий. Мені буде спокійніше, якщо я буду знати, що додому ти дісталася без пригод, — хитає головою.

— Дякую, Давиде, — дякую йому знову. Мій телефон оживає в руці, цього разу і справді дзвонить батько.

— Щось сталося? У мене п’ять пропущених від тебе, а зазвичай і одного за день немає, — схвильовано питає він.

— Ні, уже все добре, тату. Але ти обіцяєш не сваритися? — кривлюся я, передчуваючи вдома скандал.

Навіть можу передбачити його слова. Скаже, що я неуважна, безвідповідальна, несерйозна. І автомобіль мені купив він даремно. Краще б і далі мене возив його водій.

— Що ти вже накоїла? — напружується він. — А я тільки зрадів, що ти заспокоїлася й почала поводитися гідно прізвища Смоленських.

Його слова ріжуть слух. Він так каже, ніби я зайва небажана ланка в його домі.

— Нічого такого. Просто… я в аварію потрапила і трохи побила автівку.

— В аварію? Лєро, з тобою все гаразд? — схвильовано питає він.

— Так. Я не постраждала, але передок авто…

— Та біс із ним, з тим авто, головне, що з тобою все добре, — дивує мене своїми словами, тому що я очікувала зовсім не такої реакції. — Ти де зараз? Я відправлю хлопців розв’язати це питання.

— Я вже додому їду, не хвилюйся. Давид уже допоміг мені з проблемою, — кидаю обережний погляд на чоловіка за кермом.

— Давид? Це який із води тобі допоміг вибратися?

— Ага. Я вдома скоро буду. Побачимося, — швидко промовляю я і вимикаюся, перш ніж батько встигне поставити запитання, на яке мені незручно буде відповідати перед Давидом.

До мого будинку ми їдемо повільно. У салоні грає спокійна музика. Іноді перекидаємося словами, які особливо нічого не значать. Я якось не поспішаю переходити на флірт. У повідомленнях це робити було набагато простіше, ніж у реальному житті.

1 ... 29 30 31 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не чужі, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не чужі, Аріна Вільде"