Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ефект метелика, Марія Акулова 📚 - Українською

Читати книгу - "Ефект метелика, Марія Акулова"

339
0
17.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ефект метелика" автора Марія Акулова. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30 31 ... 146
Перейти на сторінку:

Вони ж, ніби змовилися, всіляко просячи все ж піти. Потім же виявилося, що таки змовилися — Євген віддав чіткий наказ: Настуся мусить піти. Хоче чи ні, але мусить. Навіщо це йому, Настя так і не зрозуміла. За минулі два тижні він мав би усвідомити, що йому нічого не світить, навіть у зв’язку з вдячністю, яку Туся неодмінно мала б відчувати, йому не перепаде зірветься. Але Пір Не вгамовувався, знову і знову підсилаючи до неї 'агентів'.

Останньою, найважчою артилерією, стала Аміна. Після інциденту з Імагіним, Настя дивилася на неї насторожено. Чому? Ще одне запитання без відповіді. Просто їй не сподобалося, як вони говорили, сміялися, переглядалися. Напевно, знайшли спільну мову, з… дружилися.

— Не розумію тебе, — Аміна тоді увірвалася до неї в комірчину без запрошення, сіла на крісло біля трюмо, узяла в руки чужу туш, тут же проводячи по довгих віях.

Настя, яка в цей час переодягалася, тільки похмуро зиркнула, вважаючи за краще не уточнювати, що теж багато чого не розуміє. Наприклад, як можна вриватися до сторонніх.

— Безплатна випивка, безплатна їжа, музика безплатна, потім додому відвезуть. Чого ламатися?

— У вас що, без мене свято не складеться? — підійшовши до дзеркала, Настя взяла з чужих рук свою річ, вперлася об столик, схиляючись ближче, провела по віях.

— У когось же явно не складеться… — а потім озирнулася, вловивши незвичайну задумливу інтонацію в голосі Аміни. Та безцеремонно розглядала її п’яту точку, щільно обтягнуту білою матерією. — Непогано…

— Зовсім, чи що? — Веселова різко випросталася, натягуючи спідницю нижче. Якби був на місці Аміни той же Євген, отримав би по обличчю.

— Я просто оцінюю, чи варта твоя скромна персона таких зусиль…

— Яких зусиль? — розвернувшись, Настя сіла на столик, склала руки на грудях. Їй не подобалися ці загадкові розмови. Краще вже відразу, зрозуміло і точно.

— Є в тебе один таємний шанувальник, Настусю. Дуже хоче бачити вашу метеликову високість у четвер на нашому скромному святі. І прагне настільки, що Євген нам зарплату зменшить, якщо ти не з’явишся…

— Він зовсім здурів? Не буду я з ним спати! — туш полетіла на столик, докотилася до поверхні дзеркала, стукнулася об нього, а потім знову потрапила в руки Аміни.

— З Євгеном ніхто спати не буде, поки він своє егого не приборкає. Але це не Євген…

— А хто? — так. Їй було абсолютно наплювати. Абсолютно неважливо. І жодного разу не цікаво. Просто… жіноча цікава сутність бурлить і от… Питання прозвучало ні разу не байдужим.

— Цікаво? Приходь.

— Не прийду, — Веселова знову насупилася, притискаючи руки до грудей ще щільніше.

— Пошкодуєш.

— Якщо прийду, точно пошкодую. Краще вже жити в невіданні…

— І померти невинною…

— З чого ти взяла.?

— А що ні? Вітаю. Я чомусь думала, що ти в нас чиста й непорочна. Янгол.

— Ми не про те, — Настя почервоніла, і через це розлютилася ще більше.

— Ну добре, хочеш правди, буде тобі правда. Чоловік тобою один цікавиться. Непоганий такий. Ніхто тебе не з’їсть і навіть не покусає. Заодно й розважишся.

— Це що, тут ще і зводять?

Аміна закотила очі, відкидаючись на спинку крісла.

— Потрібна ти всім дуже, метелику крилатий, щоб тебе з кимось зводити. Прийдеш — не пошкодуєш. От і все.

Настя не відповіла. Промовчала. Захоче — прийде. Не захоче — не прийде. Так, цікаво. Лиш трохи. Але хто його знає, що їй стукне в голову до четверга?

— Що у вас з Імагіним? — питання застало Аміну вже на порозі. Та обернулася, хмикнула, знизила плечима.

— На чуже не претендую.

— А він чуже?

— Потенційно — так, — Аміна окинула Настю довгим поглядом, а потім вийшла, вважаючи, що пояснила змістовно й доступно.

Ну невже вона дійсно мала б пояснювати дівчинці, який саме чоловік нею цікавиться, якщо тільки сліпий цього не помітить? Імагін навіть до неї не гордував підійти, дещо дізнатися, заручитися підтримкою. Незрозуміло тільки, навіщо такі складнощі? Познайомився б уже, та й залюб… здобув, що хоче. А він морочиться дурницями. Але це точно вже не її справи. Та й, судячи з усього, це взагалі не розумна справа.

***

Гліб любив, коли його доручення виконують швидко й чітко. Тому Євген його так часто і дратував — він вважав, краще нариватися, ходити по краю й не прогоріти лише дивом. Це був уже не перший випадок, коли, займаючись поглиблено іншими проєктами, Імагіну доводилося контролювати Батерфляй.

У такі періоди він лаяв себе останніми словами за те, що колись погодився придбати вбите приміщенням, яке й раніше було клубом, просто називалося інакше. А потім за те, що вклав сюди чималі гроші, пристойні сили та кволі, але надії. Змагатися з топовими закладами Батерфляй не зміг би, та Імагіну це було й не потрібно, але мати репутацію діри теж не хотілося.

І так сталося, що ось уже п’ять років Метелик балансував між приємними злетами й падіннями, які могли б стати фатальними, якби Пампушок не боявся його до тремтіння в колінах.

1 ... 29 30 31 ... 146
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ефект метелика, Марія Акулова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ефект метелика, Марія Акулова"