Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

Везувіан опустився, поклавши руки на коліна.

, —

Гаразд, я побіжу, сказав він. Але я підвернув щиколотку і...

.

Навколо нього на піску з'явилося коло шириною шість футів.

Я похитав головою, гадаючи, чи не використовує Везувіан якесь заклинання.

! .

Заберіть його геть! – сказав Френк.

Я пірнув уперед, коли пісок вивергнувся, і з нього вирвалася широка кругла паща з везувіаном у центрі.

Величезна паща була обсаджена рядом за рядом сірих зубів, і вона виглядала більш ніж здатною проковтнути везувіанську пащу цілком.

Я простягнув руку і схопив його за плече, поки я все ще був горизонтально в повітрі, а потім активував дрейф.

Завдяки моєму позиціонуванню закляття відправило нас вгору, а не назад, і ми вдвох злилися в єдину тінь і злетіли в повітря, коли великий черв'як вирвався на поверхню, його величезна паща закрилася, як ведмежа пастка.

.

Я оглянув істоту, як везувіан, і я продовжував підніматися, і земля швидко відпала.

( 8 ) ()

Великий піщаний черв'як (Звір 8-го рівня) (Ветеран)

: 1,300/1,300

Здоров'я: 1 300/1 300

: 0/0

МП: 0/0

.

Істота плюхнулася на землю і згорнулася, як змія.

Мені довелося скасувати дрифт, перш ніж він підняв нас занадто високо, що підняло нас з Везувіаном у повітря високо над хробаком.

, : .

Він одразу зачепився за везувіанську мову, хитаючи головою з боку в бік під нами. Він широко відкрив пащу, його наміри зрозумілі: чудовисько збиралося проковтнути його, спускаючись вниз.

, .

Коли ми падали, я спорядив свої пістолети і послав двох воронів, які летіли в горло істоти.

165 170

За словами Френка, 165 і 170 ударів.

З пащі істоти вирвалося пір'я, натовп затулив рота і здригнувся.

.

Везувіан врізався в землю на боці, а мені вдалося перевернутися і уникнути найгіршого удару.

85% 60%.

Ваше здоров'я на 85% від шкоди при падінні, сказав Френк. Везувіанська на 60%.

170 345

Я втиснув другий раунд птахів на 170 і крит на 345, а потім зробив постріл у кайдани, щоб оглушити істоту.

Я завдав ще двох ударів, а потім відправив натовп тікати з Жахливим Пострілом, щоб відвести його трохи далі від Везувіана.

, — , — .

Як тільки стало гарно і далеко, я ступив перед Королем, який все ще лежав на боці, блідий від шоку, і приковував до себе пронизливі вибухи, поки натовп не опинився в зоні досяжності.

Трійця привидів добила його, тож я взяв зброю в кобуру і закрутився на везувіанці.

, .

Його очі перекинулися на мої, коли я простягнув йому руку, але він її не взяв.

?

Я зітхнув. Навіть якби я дозволив тобі бігти за Долиною, як далеко ти думаєш, що зайшов би без мене? Ця штука з'їла б тебе живцем, якби я не втрутився, і ти це знаєш.

Везувіан проковтнув, потім простягнув руку і дозволив мені підняти його на ноги.

Я підійшов і пограбував хробака, відійшовши з шматком шкіри та самоцвітом душі.

Він справді збирався мене з'їсти, чи не так, сказав він, рівним і заціпенілим тоном.

,

Так, цей черв'як вважав тебе смачним ласощами, сказав Френк. Напевно, ще сотня таких речей ховається у вас під ногами прямо зараз. Просто чекаю, щоб зробити кілька укусів.

.

Я скривився. Я дуже сподіваюся, що Ларс впорається з цими речами. Я б не сказав йому прийти сюди, якби знав, наскільки великими стають ці черв'яки.

.

Має бути добре. Він змусив Ролі доглядати за ним, і це було неприємно.

Я відкрив свою карту, щоб ще раз перевірити наше положення, а потім відправив короля глибше в пустелю.

.

Треба рухатися. Я став на коліна і подивився на його щиколотку, яка була знебарвлена і опухла. Я не збираюся змушувати вас бігти на цьому, але я хочу, щоб ви рухалися якомога швидше.

,

Я можу це зробити, сказав Король, уже шкутильгаючи.

, .

Ларса все ще ніде не було видно, коли в полі зору з'явилося скельне утворення, що позначало Твердиню, і в ямі мого живота швидко з'явилося відчуття гризу, хоча я сказав йому дати нам фору.

І, що ще гірше, я вже бачив Розлом, за яким ми прагнули, з відстані кількох сотень футів. Він сяяв багряно, може, за два фути від піску, не було й ста ярдів від входу до Твердині.

Навколо нього вже стояло тріо гравців. Один з них ступив прямо в нього і зник, а інші швидко пішли за ним.

.

Я вилаявся собі під ніс. З того місця, де я стояв, я бачив дорогу до Хайвотера, тому знав, що будь-хто, хто знаходиться таким шляхом, зможе побачити яскравий портал і звідти.

, : .

Коли я подзвонив Хаусу, я принаймні отримав хорошу новину: вона закінчила з усім, що я залишив їй у Долині, і тепер прямує в моєму напрямку.

.

Я тицьнув короля в поперек одним зі своїх пістолетів.

Пішли. Ми прямуємо всередину.

?

Всередині де? – сказав він. Що за портал?

.

Печера, сказав я. Я провів його до круглої кімнати, де кілька днів тому ми з гільдією потрапили в засідку.

, :

Коли ми нарешті дісталися всередину, я був вражений тим, що ми побачили: Дарлінг і компанія вже перетворили печеру на сяюче підземне село.

,

Сонцезахисні ковпаки, за якими їх послав Френк, були по всій стелі, гриби завбільшки з баскетбольні м'ячі, які світилися прохолодним блакитним світлом і освітлювали всю кімнату.

, - .

Зал гільдії стояв у центрі кімнати, двоповерхова будівля, чий крутий дах сягав лише дюймів від низької стелі.

Там також була пара завершених будівель — якась чарівна збройова кузня з пурпуровими кулями енергії, що дрейфували навколо неї, і біля якої вже бурчав Френк, і алхімічна лабораторія, повна пробірок і киплячих мензурок, — плюс ще три споруди, які, здавалося, були приблизно наполовину закінчені, з големами, що трудилися на кожній ділянці.

—, -

Скрізь росли дерева — маленькі білокорі саджанці, що стояли в проміжках між будинками, по периметру печери і всюди між ними, вдихаючись блакитним сяйвом, що падало зі стелі, наче зоряне світло.

Я провів короля сходами залу гільдії до загальної кімнати, яка була дуже схожа на мою корчму, хоча в ній було чотири неймовірно довгі столи, поставлені акуратними рядами, два повні бари і три вогнища.

.

І хлопець у темно-синьому полотняному