Читати книгу - "Біблія"

3 О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!

4 Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;

5 Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.

6 Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.

7 Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним - і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.

8 А то я йду вперед - і нема його, повертаю назад і не зустріну його.

9 Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.

10 Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, - я вийду, як золото, чистиіг.

11 Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.

12 Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.

13 Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.

14 Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.

15 Тим то я й дрожу перед ним; думаю - й серце холоне.

16 Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.

17 О, чому ж не затратив він мене, закіль ще ся темрява налягла, й не спрятав морок перед видом моїм!

Йов 24

1 Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?

2 Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;

3 Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;

4 Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.

5 Се, - як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;

6 Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;

7 Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;

8 Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.

9 Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.

10 Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних - годуватись (збіраним) колоссєм;

11 Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.

12 У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.

13 Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.

14 Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.

15 Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, - та й вид собі закриває.

16 В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.

17 Бо густа тьма - се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.

18 Такий є легкий собі - хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!

19 Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня - грішників.

20 Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!

21 Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра.

22 Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого.

23 А Бог подає йому безпеку, - він же ж на те й вповає - та очі його (Бога) видять таких поступки.

24 Піднялись вони високо, - та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.

25 А коли се не так, то хто мою льжу докаже, й в нїщо оберне мову мою?

Йов 25

1 І відказав Билдад Савхеаський та й промовив:

2 У його (Бога) й владицтво й снага; він творить мир на висотах своїх.

3 Хто б його військо злїчив? і над ким він не сияє?

4 І як же чоловікові бути праведним перед Богом, як може бути чистим, хто від жінки родився?

5 Ось, навіть місяць, і він не досить ясний, і зорі не чисті перед очима в його!

6 А тим менше чоловік - черв, і людина, - що як та міль!

Йов 26

1 І відказав Йов і рече:

2 Ой, як же ти поміг менї, безсильному, як піддержав руку слабому!

3 Що ж то за раду подав єси немудрому, й як основно вияснив річ!

4 Кому говорив ти оті слова, і чий дух промовив із тебе?

5 Рефаїми* дрожать під водами й все, що в них животїє.

6 Нага перед ним безодня, й не закритий Аваддон**.

7 Північний вітер розпускає він в порожню (воздушну), повісив землю нї на чім.

8 Він завязав води в хмарах своїх, і хмари не розсїдаються від них.

9 Він укрив престол свій кругом, розпростерши над ним облак свій.

10 Він обвів круг гряничний водами аж до гряниць між сьвітлом і тьмою.

11 Стовпи небес* тремтять і лякаються від погрози його.

12 Силою своєю розбурхує він море, й розумом своїм гнуздає буту його.

13 Дух його прикрасив небо, рука його утворила бистрого скорпіона**.

14 Се ж тілько частинки дїл його, й як то ще не багато чували ми про його! А хто ж би зміг зрозуміти всю велич могучостї його?

Йов 27

1 І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:

2 Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч