Читати книгу - "Назад - це теж напрямок, NatKo"

— Але потім він почав мене…ну…перероблювати, — Ксю нервово шкрябає нігтем шкіру на пальці.

Коли вона хотіла щось замовити поїсти, то він завжди скептично запитував, чи вона впевнена, що хоче саме це і чи вона з’їсть таку порцію. Адже вона й так не маленька, а тут ще й піца, наприклад. Замовляв для неї тільки салати. В магазині забороняв навіть дивитися на чіпси чи солодощі. 

— І завжди казав цю довбану фразу: Це тільки для твого добра, — Ксю так міцно стискає кулаки, що біліють кісточки.

Коли Оксана в своєму профілі хотіла виставити фотографію в повний зріст, то Віталік сказав, що в неї жирні руки, але то нічого. Адже він може підправити то у фотошопі. Мене вже нудить від цього довбаного Віталіка, але я тримаюсь, не перебиваю. Вперше Оксана розповідає мені цю історію без брехні та прикрас. 

— Він казав що мені вдягати, щоб я виглядала стрункішою, — вона продовжує, дивлячись в одну точку перед собою. — Я вважала це все тільки турботою, приймала за чисту монету. А потім…потім він почав мені зраджувати. 

Оксана нічого не знала про це, продовжуючи надягати рожеві окуляри кожного дня. Але дізналася дуже прозаїчно, як по книжці — вирішила зробити Віталіку сюрприз. Вона приїхала до нього, а там інша дівчина в його сорочці сидить, п’є каву на кухні. А цей придурок навіть не намагався сказати щось на кшталт це не те про, що ти подумала. 

— Віталік просто сказав, що я повинна зрозуміти, що йому зі мною добре. Але тільки морально. Фізично йому потрібно більше естетики, адже він фотограф. Але якщо я схудну, то він дасть мені ще один шанс. 

— Вибач, але якщо ми його зустрінемо, то я відірву йому яйця, — навіть не помічаю, як міцно стискаю руки в кулаки і фізично відчуваю жагу дати цьому типу в морду.

І через це Оксана почала худнути. Ні, вона не планувала повертатися до Віталіка, але думала, що той має рацію. Адже він успішний фотограф, бачить красу. А мені здається, що він далі свого носа нічого не бачить. Справжній митець повинен бачити красу у всьому. А якщо він її не бачить, то не нав’язувати свою думку іншим. Ця історія відкриває стан Оксани по-новому. Тепер я розумію, чому це все почалось. Але до сих пір не можу зрозуміти, як це закінчити. 

— Таким, як я, ніколи не стати популярними, — Ксю зітхає, міцно стискаючи руками чашку з чаєм. — Для того, щоб на тебе дивились в Інстаграмі, потрібно бути…ідеальною.

— Але ти гарна! — мій голос звучить безпорадно, тому що я не знаю, як ще доказати Оксані, що вона справді красива. 

— Дякую, — вона посміхається, але я не бачу цієї посмішки в зелених очах. Ксю не вірить, що гарна. А я не знаю, як це їй довести. Довбане замкнуте коло.