Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Присягнись, що моя, Поліна Ендрі 📚 - Українською

Читати книгу - "Присягнись, що моя, Поліна Ендрі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Присягнись, що моя" автора Поліна Ендрі. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 44
Перейти на сторінку:
23

- Спокійно, Ітане, - мій голос напрочуд хрипкий і слабкий. - Я зараз все поясню.

Хлопець продовжує дихати так, наче зараз вибухне. До чого я вже подумки готуюся, але раптом все затихає. Міцно зчеплені на рульовому колесі кулаки розтискаються і до мене долинає довгий важкий видих.

- Он воно як? - надламано питає хлопець, дивлячись кудись уперед. - Виходить, ти мене просто використала? І поцілувала мене тільки щоб він бачив.

Ми обидвоє якийсь час мовчимо. Ітан нарешті повертає до мене голову.

- Ні, - одразу відповідаю я, але бачачи, як він дивиться, розумію, що не можу збрехати. - Не зовсім, - виходить сипло. - Я справді не хотіла.

– У тебе з ним щось було?

- Так.

- Тому ти морозилася від мене, - невесело киває сам собі, після чого дивиться на мене зі спантеличеним виглядом. - Закохалася ти в нього, чи що?

Чи закохалася я? Навряд чи. Напевно, вся річ у тому, що Блейк із самого початку не стелився переді мною, як усі інші чоловіки. Кажуть, інстинкти діють лише на чоловіків. Не можу сказати, що це те саме. Можливо, просто азарт, гра...

- Я не знаю, Ітане, - насправді ж тільки й можу відповісти я. – Це все складно. Я не можу тобі нічого пояснити, - губ торкається ледь помітна сумна посмішка. - Просто давай на цьому все закінчимо, гаразд? – шепочу я. - Мені було добре з тобою, але, напевно, ти просто не моя людина.

- А ти не моя, - з сумною усмішкою наголошує він. Ітан тягнеться, заводячи двигун. На мене він взагалі не дивиться. - Гаразд, я поїду.

Я киваю, квапливо кидаючи гаманець у сумочку, бо все розумію. Розумію, і все одно до горла підповзає величезна важка грудка. Возрадійте, панове, у Елайни Елмерз все ж таки є совість. І коли я з тужливим серцем виходжу на вулицю, я таки наважуюсь обернутися, залишаючи дверцята прочиненими.

- Ітане, - винувато кличу я. Він на мене не дивиться, піднявши підборіддя на дорогу. - Ти не тримай на мене зла. Я справді не хотіла нічого поганого.

- Прощавай, Елайно.

Я тільки й встигаю зачинити дверцята, коли автомобіль зривається з місця, голосно газуючи та їдучи геть. Сльози виступили на очі, обпікаючи їх. Я не дивлюся йому слідом, навіщо? Витираю куточок лівого ока і обертаюся до свого будинку. Схлипую і скидаю сльозинку, на ходу дістаючи телефон, що телефонує.

- Алло?

- Привіт, - лунає з динаміка незнайомий мені чоловічий голос. – Ти мені залишила свій номер телефону вчора. Це Адам, охоронець із клубу. Пам'ятаєш?

Я люто стогну, закинувши голову. Чорт, як не вчасно! Зовсім про нього забула. Опускаю телефон і просто тисну на відбій. Ні, годі вже з мене мужиків. Нагулялася. Все, вирішено. Завтра ж їду геть з цього міста.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 30 31 32 ... 44
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Присягнись, що моя, Поліна Ендрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Присягнись, що моя, Поліна Ендрі"