Читати книгу - "Срібне яблуко, Анна Авілова"

— Тридцять три роки тому в Айронвуд раптом з усіх боків ринули тонкі струмки зеленої води, всі поховалися по хатах, не розуміючи, що відбувається, всі думали, що це лише вода. Але коли всі вийшли на вулицю, то побачили, що всі рослини зів'яли, а поля та городи стали чорними. Срібні яблуні розпадалися на дрібні друзки. Весь врожай було знищено. Люди намагалися вижити на запасах. Але їх було замало, наші жителі завжди займалися землеробством, і на своїх городах було повно овочів та фруктів, не було сенсу запасатися заздалегідь. Дуже швидко настав голод. Через місяць, коли всі були вже у розпачі, у Великих садах з'явився він – Батько. Його руки від зап'ястя до ліктя були покриті справжнім золотом.

Джейн почала розуміти, що за браслети носить Фелікс, напевно, місцева мода знаті - наслідувати Батька.

Трістан продовжував:

— Усі вперше побачили людину з іншого світу, але ніхто не міг і думати про те, наскільки вона небезпечна, адже всі помирали від голоду. Батько, побачивши зморених людей, які сиділи на землі біля своїх будинків не в змозі піднятися, випустив прямо зі своїх рук овочі, зерно, фрукти. Люди кинулися до нього і почали жадібно їсти все, що він створював. Він виявився людиною, що володіє магією. Королівська родина прийняла його у палаці з усіма почестями. Після приходу зеленої води до Айронвуда почали потрапляти різні чудовиська, ніби ця вода проїла дірку в наш світ, і тепер сюди скочувалися всі кому не лінь. Батько рятував мешканців Айронвуда від усіх непроханих істот. І через рік, чинний на той час король Сигізмунд, запропонував йому руку своєї дочки та корону. Хоч Батькові й було вже на той момент сорок років, і за нашими звичаями він не міг одружитися з принцесою, але Сигізмунд вважав, що людина, яка врятувала Айронвуд, має стати його королем. Так Батько одружився з принцесою – донькою Сигізмунда. Через два роки у них з'явився син - наш нинішній король. Весь цей час Батько годував усі села Айронвуда, випускаючи їжу з рук. Він не міг відродити землю – перед тим, як потрапити сюди, він витратив надто багато сил. У його світі сталася моторошна катастрофа. І хоч там, звідки він прибув, усі були такими самими, як він – мали надзвичайні сили – вони не змогли навіть разом зупинити руйнацію своєї країни. Земля в їхньому світі тремтіла з неймовірною силою і в результаті розкололася на частини. Він розповідав, що весь їхній світ був похований за секунди. І в останній момент він припустив існування інших світів і спробував створити щось на кшталт ходу хоч кудись. І в нього вийшло. Але він потрапив не в наш світ, а в якесь жахливе місце. Там його мучили, намагалися зрізати золото з рук, нагрівали їх у печі. Всі стіни навколо були з металу та скла. Він бачив там лише деяких білих істот без обличчя з одним прямокутним оком, в якому не було зіниць, але в них було видно його власне відображення. Батько був виснажений спробою врятувати свій світ, але в тому страшному місці йому довелося витратити всі свої сили без залишку на те, щоб знищити світ білих істот, і потрапити в інший.

Джейн не витримала і перебила хлопця:

     — Він знищив цілий світ?

— Він не знав цього напевно. Батько розповідав, що коли в нього вже не було сил терпіти їх знущання, його сили вирвалися назовні та все навколо почало охоплюватися вогнем, злітати у повітря. Він чув крики, оглушливий гуркіт і тріск вогню і, коли весь цей страшний світ злетів до неба, і з'явилося сонце, він створив хід, який і привів його до нашого світу.

Трістан продовжував:

— Він витратив дуже багато сил, і навіть створення їжі для мешканців Айронвуда давалося йому нелегко. Коли їх із королевою синові було шість років, він вирішив спробувати зцілити землю. І почав із нашого села. Наприкінці кожного дня він був повністю виснажений, і не міг робити для людей харчі, але жителі Айронвуда були згодні харчуватися крихтами хліба, аби побачити рослини знову. Через якийсь час Батько відновив усю зелень у Великих Садах та одне зернове поле у селі Мілісс на півночі. І зміг виростити одну срібну яблуню. Створив водоноси та озера. Він був дуже слабкий, і вони з королевою вирішили поїхати всією сім'єю в подорож морем на великому кораблі. Хотіли об'їхати всі села Айронвуду з моря. Ідея подорожі сподобалася багатьом і на корабель сіли Батько, його дружина – королева, їхній син, а також батьки королеви: Сигізмунд та Алія. З ними поїхали інші родичі королівської сім'ї. Коли вони зібралися відпливати, у матері королеви Алії розболілася рана на нозі, яку вона отримала напередодні, а настоянка, яку приготував їй лікар, залишилася в палаці. Її онук зголосився, щоб нікого не затримувати, збігати в замок за маззю і наздогнати корабель рибальським човном. Зрештою так і зробили. Звичайно, вони відправили з дитиною супровід в особі Епса Фендерсона. Коли наш король повернувся на пляж і разом з Епсом, почав сідати в човен, море завирувало, піднялися високі хвилі, і з води виник гігантських розмірів спрут, що раптом з'явився з іншого світу. Він перевернув корабель разом з усіма людьми, які перебували на його борту. Море ще довго вирувало, а потім чудовисько зникло у водних глибинах. Ніхто не знає, чи повернувся цей спрут у свій світ самостійно, так само як і з'явився, або ж він досі живе в глибинах нашого моря. Але з того часу в Айронвуді ніхто не плаває на кораблях. Та й рибалять лише кілька рибалок на всі 12 сіл Айронвуда. Тому риба та краби для нас великий делікатес, попри те, що ми оточені морем. Епс Фендерсон казав, що бачив, як Батько махав руками, намагаючись знищити морського монстра, але в нього просто не було на це сил. Він витратив їх на відновлення землі й не зміг захистити свою сім'ю, чи хоча б врятувати своє життя. А його маленький син не міг нічого зробити, бо був ще надто малий і не мав таких величезних сил.