Читати книгу - "Холодне Сонце, Артур Сіренко"

                  «Комусь краса вже принесла біду…»
                                                                (Франческо Петрарка) 

Розкажу про людину,
Що була бозна-де
І бачила равликів
У прозорих мушлях,
Що мислили 
Про остаточне завершення
Гіпербореї порожніх слів.
Розкажу про ковалика,
Що підковував зелених коників
І слухав, як плаче поїзд,
Що привіз сторожа квітів липи,
Які сняться тільки на каторзі 
Читачам книги без літер.
Розкажу про людину,
Що міряла Місяць  апострофами
І пророкує нині облуду блискавки,
І розмовляє по дерев’яному телефону 
З орачами-сколотами
Ненароком. А може навмисно.
Розкажу про приблуду,
Що черевики геть стоптав
Шукаючи старість
(А знайшов айстри)
І стояв на березі Вічності,
Кидаючи в цю річку каміння
Округлі, наче годинники
Архімеда.