Читати книгу - "Похибка другого типу, Invisibility mask"

— Це… це занадто, ні? — її голос був слабким, але в ньому звучало більше збудження, ніж сумнівів.

Я підняв голову, щоб зустріти її погляд, і на моєму обличчі з’явилася хижа усмішка.

— Мила, ти приймала мій член повністю, як хороша дружина. З цим ти точно впораєшся, — я прошепотів ці слова, залишаючи легкий укус на її плечі.

Її тіло завмерло на мить, перш ніж вона знову розслабилася, повністю віддаючись мені.

Я додав третій палець, і її тихий стогін змішався з моїм глибоким видихом. Її реакція була божевільною, її тіло стискалося навколо мене, ніби намагаючись утримати мене всередині.

— Добре, мила? — я зупинився на мить, дивлячись їй в очі, і нахилився ближче, щоб залишити ніжний поцілунок на її чолі. Її шкіра була гарячою, майже палаючою, і я відчував, як кожна клітина її тіла реагує на мене.

— Так… це дивно… — прошепотіла вона, її голос тремтів, але в ньому було щось нове — не страх, а щире здивування від того, що відбувалося з її тілом.

— Дивно? — я підняв брови, дозволяючи усмішці торкнутися моїх губ.

Не чекаючи відповіді, я зробив свої рухи швидшими, вганяючи пальці в її солодке тепло повністю. Її тіло здригнулося, а руки судомно стиснули мої передпліччя, ніби це було єдине, за що вона могла втриматися.

— Щось… на межі, — зізналася вона, її голос звучав нерівно, наче вона намагалася зібрати думки, але кожен мій рух знову зводив її з розуму. — Але це приємно…

Її слова лише підштовхнули мене. Я відчував, як її тіло відповідає мені, як вона здається з кожною секундою, дозволяючи собі зануритися в це дивовижне відчуття.

Мої пальці глибше входили в неї, ритм став більш впевненим, але я не забував про її чутливі точки. Час від часу я легенько торкався її клітора, викликаючи в неї здригання і тихі стогони, які були кращими за будь-яку музику.

— Ти занадто прекрасна, Арі, — прошепотів я, нахиляючись ближче, щоб залишити ще один поцілунок, цього разу на її губах.

— Як би сильно я не ненавиділа тебе, але ти вмієш приносити задоволення… — її голос був слабким, але в ньому звучав той виклик, який завжди заводив мене до межі.

Я підняв брови, відповідаючи їй хижою посмішкою.

— Ненавидиш мене? — я нахилився ближче, стискаючи її сосок сильніше, від чого вона здригнулася і вигнулася назад, мов струна.

— Мг… — лише це тихе, напівприглушене зітхання зірвалося з її губ.

Я не міг стриматися, відчуваючи, як її тіло віддається мені, і посміхнувся ще ширше.

— Ти покохаєш мене знову, мила, — я прошепотів ці слова, ніби це була обіцянка, яка не могла бути порушеною.

Не давши їй часу на відповідь, я різко ввів пальці глибше, кілька разів входячи в неї з такою впевненістю, що її тіло не змогло залишитися байдужим.

— Лео! — її крик наповнив кімнату, коли вона вигнулася, захоплена хвилею задоволення, яка охопила її повністю.

Її голова відкинулася назад, а руки міцно вчепилися в мої плечі, ніби це було єдине, що могло утримати її в реальності. Її тіло тремтіло, віддаючись мені повністю, і це видовище зводило мене з розуму.

— Бачиш, Арі, — я продовжив рухи, хоч вони стали повільнішими, але все ще інтенсивними, — ти моя, і ти завжди будеш моєю.

Вона нічого не відповіла, лише тихо зітхнула, закриваючи очі, ніби ця хвиля задоволення забрала всі її сили. Я нахилився ближче, залишаючи поцілунок на її губах, ніжний і затяжний, злегка відтінений пристрастю.

Вона моя. Назавжди.