Читати книгу - "Любов & Рукавичка, Стейсі Мур"

Стів

Все наче й не змінилося, і водночас усе змінилося. Ми тільки повернулися з поїздки, а все відчувалося по-новому. Коли я був з Мері в лісі, проводив час з нею, це стало таким ясним — це реально, і я не збираюся дозволяти чомусь завадити цьому. Але Майк... Майк все ще тут, вічно поруч, намагається знову викликати щось, і цього разу він знову вирішив зацікавити Мері.

Не міг це витримати. Кожного разу, коли я бачив, як він говорить з нею, сміється з нею, я відчував, як всередині мене щось починає палати. Це не було ревнощами, я переконував себе. Це було щось глибше — своєрідний захист. Я відчував це в животі, коли він знову намагався добратися до Мері.

І ось сталося. Після тренування, це трапилося. Майк знову заграв з Мері. Вони розмовляли, він підходив занадто близько, його посмішка була надто самовпевненою. Не зміг витримати. Я підійшов до нього, і ми почали штовхатися, плечі, удари в роздягальні.

— Ти думаєш, що вона знову повірить у твої байки, Майку? — пробурмотів я, голос низький і загрозливий.

Майк лише посміхнувся, не здаючись.

— А може, їй подобається хтось, хто вміє добре проводити час, — відповів він знову з тією ж самовпевненою посмішкою.

Я був на межі. Мої кулаки стиснулися, і я відчував, як мої нерви починають не витримувати. Але потім вона прийшла. Мері. Вона увійшла, і все завмерло. Я подивився на неї, вона подивилася на мене, і в ту мить все завмерло.

— Вона моя дівчина, Майк, — рішуче сказав я, намагаючись зберегти спокій, але злість у голосі була очевидною. — Тобі краще відступити.

Мері завмерла, її обличчя виражало здивування, і я побачив питання в її очах. Що я зробив? Майк тільки посміхався.

— Так ось ти її вже “заявив”? — сказав Майк, його посмішка тільки розширилася. — Ну, що ж, добре. Будь мужиком, захищай свою дівчину.

Мері

Я не могла повірити. Я стояла там, намагаючись усвідомити, що тільки що сталося. Стів сказав це. Він сказав це прямо, без вагань. І я не знала, що з цим робити. Мені було важко зрозуміти, що відчуваю в цей момент. Всі емоції переплелися: здивування, хвилювання, радість... Але й щось інше. Те, чого я не зовсім розуміла.

Я ніколи не чула, щоб Стів говорив так. Так серйозно, так рішуче. Всі ці моменти, коли ми просто проводили час разом, могли бути не такими важливими для нього, але тепер я розуміла, що він вважає це чимось справжнім. І я, напевно, теж.

А Майк... Майк тільки посміхався. Ну звісно. Він завжди такий, безтурботний, немов нічого не трапляється. Але Стів... Стів був серйозним. Його слова звучали твердо, як сталь. І я не могла зрозуміти, чи готова я до цього.

І ось вони почали битися. Штовхали один одного, намагаючись завдати ударів, а потім прийшов тренер. Він ледве встиг забігти в роздягальню, і одразу почав кричати.

Стів

Тренер не чекав. Він відразу почав на нас накидуватися з лютими словами. "Що ви робите, дурні! Це не те, як ви вирішуєте конфлікти! Ви повинні бути командою! Покажіть повагу одне до одного!"

Ми стояли, дивлячись один на одного, з кислими обличчями. Усе було так соромно. І після цього він змусив нас вибачитися. Сказати один одному “вибач”. І це відчувалося так, ніби я зрадив сам себе. Мені було важко вимовити ці слова, але я не міг інакше.

— Вибач, — промовив я тихо, відводячи погляд. Це було немов з’їдати свою гордість.

Майк не забарився.

— Добре, добре, — сказав він, його голос все ще був настільки відчужений. — Я зрозумів. Ти “великий мужик” тепер, так?

Але те, що сталося між нами, змінило все. Я ніколи не міг би повернутись назад. Я зрозумів, що це не просто дівчина, це вже щось більше, і я готовий за це боротися.

Мері

Все це залишило мене з перехопленим подихом. Я розуміла, що Стів щойно зробив дуже серйозний крок. Це змусило мене відчути себе особливою, але також запитати себе — чи готова я до цього? Стів зараз наче заявив про все відкрито, і я не була впевнена, чи готова я відповідати йому тим же.

Він відчував таку впевненість, але я все ще не була готова. Я розуміла, що мені потрібно більше часу, щоб зрозуміти, що я хочу від нього і від нас.

Після того, як вони вибачилися, я зрозуміла, що між нами з’явилося більше напруги, але не тільки між Стівом і Майком, а й між нами з ним. Я була спантеличена, але також відчувала, що щось важливе відбулося, і це точно змінить усе.